Odessa Daily › Новости ›

До дня 80-ї річниці звільнення Одеси. Історія набуття чудесної книги

Odessa Daily

10 апреля 2024 в 12:05

Для мене, як для всіх, народжених в Одесі, День визволення рідного міста від фашистів - святий день. У всякому разі, моє покоління, з самого дитинства вшановує 10 квітня, як день радості і день пам'яті. Те, що пережили одесити в окупації 1941-1944 років, ми повинні пам'ятати завжди. Іноді здається, що про це все вже давно відомо і зрозуміло. І шукати нову літературу немає сенсу. Але в житті нерідко відбуваються незвичайні події. І вони знову, і знову переконують нас у тому, що для пам'яті поколінь важливо не втрачати зв'язок з тією самою історією, яка оживає в мемуарах свідків війни.

До дня 80-ї річниці звільнення Одеси. Історія набуття чудесної книги

Несподівано для себе, цього року я знайшла ще одну чудову книгу. Це книга Леоніда Сушона "Трансністрія: євреї в пеклі" (1998). Вона видана відносно невеликим тиражем, і все ж добре відома в Одесі. Ну а мені вона відкрилася тільки зараз. Річ у тім, що її подарувала мені одна дуже хороша людина після смерті сина, разом з його невеликою домашньою бібліотекою. Цю бібліотеку я освоюю по-тихеньку. І ось книга Леоніда Сушона. Вона дійсно чудова тому, що документальна. Тому, що написана простою мовою, як жива розповідь, тому що в ній - безліч спогадів людей, які пережили катастрофу, але зберегли силу духу і людську гідність.

Автор провів величезну пошукову роботу і навів у книзі прізвища жителів Одещини - християн, які рятували євреїв у ті роки. Це справжні праведники світу. Румунська Трансністрія була ліквідована. 10 квітня 1944 року Одесу було звільнено. Але на той час було винищено понад 300 тисяч євреїв і безліч тих, хто їх ховав... Звичайно, читати про це можна тільки зі сльозами... Але без цих сліз немає пам'яті...

Якщо ви знайдете книжку і наважитеся її прочитати (можливо, з корвалолом), данину пам'яті одеситам-євреям буде щиро віддано. І разом з тим, я сподіваюся, ви відчуєте і радість річниці визволення Одеси.

Книжка, яка так несподівано стала моєю, виявилася з афтографом автора. І це додало їй особливої цінності в моїх очах. Підпис зроблений автором теж дивовижний. Ось він: «Дорогій Фанечці Ліфшиц - сестрі по пережитих муках і стражданнях у чорні роки фашистської окупації Одещини (1941-1944 р.р.) На знак великої подяки за безкорисливу благодійну діяльність і справжнє милосердя, проявлені в громадській роботі в Одеській асоціації людей, які пережили Катастрофу. Від автора 02.10.98. Підпис»

Судячи зі змісту книжки, спочатку її подарували Фані Самойлівні Лівшиц (Гітенмахер), 1928 р.н. Вочевидь, підписуючи книгу, Леонід Сушон на той час був керівником першої на пострадянському просторі Асоціації жертв нацизму - спершу Міжнародної, потім Всеукраїнської та Одеської регіональної асоціації євреїв - колишніх в'язнів гетто і нацистських концтаборів. (Нині її очолює Роман Маркович Шварцман)

Мені здається, що такий прекрасний автограф - це не просто дарчий напис. Це коштовність людської сердечності та доброти.

Світла пам'ять усім жертвам фашизму. Світла пам'ять автору книги. Слава воїнам-визволителям Одеси.

Текст: Маргарита Коробіцина.
Фото: з інтернету.