Гриценко про Податковий кодекс: Це кодекс для податківців, а не виробників

Зараз немає потреби у прийнятті Податкового Кодексу. Насправді економіка потребує кількох законів, що стимулюватимуть виробництво й обмежать репресивний тиск на підприємців. Про це у програмі «Парламентська трибуна» на ТРК «Рада» заявив Анатолій Гриценко, голова Комітету ВР з питань нацбезпеки та оборони.

Він пропонує два таких законопроекти: про скасування податкової міліції та заміну корумпованого ПДВ податком з обороту.

Натомість, законопроект від уряду не передбачає таких кроків, а залишає посилені повноваження податкової служби й міліції.

«Це кодекс не для виробників, - зазначив Гриценко. – Це кодекс для податківців. Саме тому він відторгається підприємцями, ми бачимо це по всій країні».

На переконання Гриценка, цей Податковий кодекс має всі шанси підтвердити вислів «первый блин комом».

«Цей документ зараз виглядає таким чином: згребли всі закони, що діяли до того, в одну книжку і внесли декілька легких змін, які колись десь спрацюють – там на 2% зменшили, там на відсоток, і то відкладено у часі».

До того ж, зазначив політик, самі урядовці підтверджують, що зміни до кодексу вносяться десятками, а то й сотнями щодня.

«Нема ще навіть в уряді усталеної позиції, яку б всі поділяли», - прокоментував Гриценко, додавши, що кодекс мав би право на життя лише в одному випадку – якщо він залишатиметься незмінним протягом хоча б 5 років.

Втім, Гриценко прогнозує, що цей документ влада «проломить» у парламенті, президент його підпише, «а потім ніхто інший, як уряд, або представники більшості, ще до кінця цього року почнуть вносити в нього зміни»

Гриценко також повідомив, що проект Податкового кодексу розглядався на останньому засіданні Комітету з питань національної безпеки та оборони.

«Члени Комітету подивитися на нього з сумом, побачили кіпу зауважень Науково-експертного управління ВР, направили документ у профільний комітет. Цей кодекс сирий, його приймати не можна», - вважає голова Комітету.

Персональний сайт Анатолія Гриценка, 07.10.2010

Зараз немає потреби у прийнятті Податкового Кодексу. Насправді економіка потребує кількох законів, що стимулюватимуть виробництво й обмежать репресивний тиск на підприємців. Про це у програмі «Парламентська трибуна» на ТРК «Рада» заявив Анатолій Гриценко, голова Комітету ВР з питань нацбезпеки та оборони.

Ахметов створить Перший донецький міжнародний банк

"Наше законодавство не зовсім адаптоване до європейської практики об'єднання, де все гарно і злагоджено. У нас все зводиться до того, що треба закрити те, що було, і відкрити по-новому. Процедура важка, пов'язана з тимчасовими зупинками роботи".

Людина, яку вважають найбагатшою в Україні, вирішив заощадити.

Група СКМ, яка контролюється бізнесменом Рінатом Ахметовим, об'єднає два свої банки - Перший український міжнародний банк і Донгорбанк.

Найбільш логічне пояснення такого рішення - бажання заощадити на утриманні структур.

У січні 2010 року член наглядової ради ПУМБ, директор з розвитку бізнесу СКМ Ілля Архипов говорив, що група вивчає можливі варіанти розвитку. Він пообіцяв, що через півроку СКМ назве нові орієнтири.

Його слова ставили хрест на попередньому варіанті розвитку фінансового блоку СКМ. Він допускав, що ПУМБ стане універсальним банком національного масштабу, орієнтованим на середній клас, а Донгорбанк розглядався як регіональний корпоративний банк.

Як повідомили у четвер джерела "Економічної правди", об'єднання двох банків - доконаний факт, хоча формально рішення ще не прийнято.

У СКМ факт злиття не спростували, але пояснили, що наразі не можуть дати розгорнутої інформації. Для цього потрібно мати конкретні рішення акціонерів, а таких рішень нема.

"Одним з можливих сценаріїв подальшого розвитку банківського бізнесу СКМ є об'єднання банків групи. Остаточне рішення з цього приводу ще не прийняте. Очікується, що його приймуть протягом найближчих тижнів. Про це ми повідомимо додатково", - повідомили "ЕП" у головному підприємстві групи Ахметова.

Поки що без відповіді залишається багато питань, пов'язаних з майбутнім злиттям. Зокрема, щодо майбутньої назви установи. Імовірно, Донгорбанк увіллється в ПУМБ і зникне як бренд.

Опитані "Економічною правдою" експерти сходяться на думці, що основна причина об'єднання - економія. У світовій практиці такий процес називають концентрацією або укрупненням.

Експерти припускають, що бізнеси продовжать існувати, а от працівників бек-офісу, бухгалтерії, а також прибиральниць і водіїв частково скоротять. Очевидно, саме так вирішив заощадити найбагатший бізнесмен в Україні.

"Мабуть, їм не вистачає грошей на утримання. Чиста економія. Тобто вони "заощадять на прибиральницях", - каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

З ним погоджується заступник голови одного з середніх банків.

"Тут усе зрозуміло: Рінат оптимізує, заощаджує на управлінні. Я тільки не розумію, навіщо з двох юросіб робити одну. Є два нормальні стабільні банки. Ліпше було б перевести активи, а ліцензію Донгорбанку продати. Ліцензія ж теж має цінність. Може, вони вирішили "качнути" капіталізацію і потім продати банк?" - розмірковує він.

На думку Охріменка, під час об'єднання СКМ зіткнеться з кількома проблемами.

По-перше, в Україні вкрай складно отримати великий позитивний ефект від злиття.

"У нас концентрувати прибуток за рахунок об'єднання банків неможливо. Об'єднання не означає, що буде удвічі більше клієнтів, удвічі більший капітал, і банк принесе такий же дохід. Як показав досвід, частина клієнтів втрачається. Під час об'єднання менеджмент працює погано, бо ніхто не знає, чи залишиться", - відзначив Охріменко.

По-друге, українське законодавство не адаптоване до європейської практики об'єднання. "У нас все зводиться до того, що треба закрити те, що було, і відкрити по-новому. Процедура важка, пов'язана з тимчасовими зупинками роботи", - розповів експерт.

По-третє, часто під час реорганізації йдуть найкращі менеджери. З організаційної точки зору, процес об'єднання дуже нервовий.

"В офісах поширюються чутки, що когось звільнять. Зазвичай вони не підтверджуються. У підсумку, через місяць-два люди "розхитуються", управляти ними неможливо. Ефективні менеджери не можуть і не хочуть працювати в умовах безладу", - підкреслив Охрименко.

Втім, експерти не пророкують об'єднаному банку великих проблем - занадто потужна група стоїть у нього за спиною. З іншого боку, від нього не чекають і різкого посилення позицій на ринку.

"Вони себе спокійно почувають, міцно "сидять на клієнтах". ПУМБ більше роздрібний, Донгорбанк - регіональний. Коли були криза, в них накачали ліквідності і закрили питання. Прибуток - взагалі не визначальний момент для таких установ", - підкреслив заступник голови одного з банків.

На думку аналітиків ІК Phoenix Capital, найкращим часом для завершення угоди буде 2011 рік.

Охріменко називає більш віддалені терміни. Він посилається на досвід об'єднання Укргазбанку з "Народним банком": формально, тобто за паперами, злиття тривало три місяці, а реально, за процедурами, - більше року.

Сергій Лямець, Економічна Правда, 10.09.2010

"Наше законодавство не зовсім адаптоване до європейської практики об'єднання, де все гарно і злагоджено. У нас все зводиться до того, що треба закрити те, що було, і відкрити по-новому. Процедура важка, пов'язана з тимчасовими зупинками роботи".

«Керівництво держави не має права перекладати свою відповідальність на простих людей, змушуючи їх більше платити», - вважає Анатолій Гриценко. Голова партії «Громадянська позиція» у прямому ефірі на радіо «Свобода» заявив, що підвищення тарифів на газ для населення є аморальним кроком з боку влади.

Гриценко зауважив, що влада чомусь «не притягує до кримінальної відповідальності Стельмаха за оборудки понад 100 млрд. грн., збирається віддати 34 млрд. грн. Фірташу, спонсору виборчої кампанії Януковича, не притягує до відповідальності тих, хто заробляв десятки мільярдів на тендерних процедурах». Все це позбавляє владу права йти на такі кроки, як підвищення комунальних тарифів.

«У квітні Азаров і Янукович в один голос розказували, що ніякого підвищення тарифів не буде, бо підписали договір з Росією. А тепер виявляється, що буде, і не один раз, а ще 2 рази. Тоді питання: для чого здали національні інтереси?», - заявив Гриценко.

Крім того, він переконаний, що говорити про підвищення цін можна лише після   впровадження заходів щодо забезпечення енергозбереження, зменшення витрат на комунальні послуги, покращення якості цих послуг.

«Енергозбереження має бути однією з основних, якщо не основною темою», - заявив Гриценко, додавши, що «у Програмі економічних реформ Януковича немає ані слова про параметри енергозбереження або зменшення обсягів газу, який ми закуповуємо зараз у РФ».

Ще одним важливим питанням у сфері енергетики, на думку Гриценка, є забезпечення прозорості у галузі вітчизняного газовидобутку.

«Влада не хоче проводити ревізію газових свердловин, бо повилазять «вуха» як з коаліції, так і з опозиції. На газі заробляють мільярди, і уряд та прокуратура про це знають».

Гриценко вважає, що газу внутрішнього видобутку та того, що Україна отримує за транзит, вистачить для покриття потреб населення.

«А товариші, які володіють крупними підприємствами – Міттал, Фірташ, Пінчук, Ахметов та решта – нехай їдуть домовлятися про ринкову ціну на газ. Це не завдання для президента чи прем’єра повзати на колінах і вимолювати низьку ціну, при цьому здаючи флот на інші інтереси», - заявив голова «Громадянської позиції».

Енергетична залежність України є однією з її найбільших проблем, резюмував Гриценко.

Из-за невозврата НДС экспортерам зерна производители могут потерять в текущем маркетинговом году около 12 млрд. гривень, так как экспортеры будут вынуждены закладывать недополученные доходы в закупочную цену. Об этом ЛІГАБізнесІнформ сообщили в Украинской зерновой ассоциации (УЗА).

"В случае, если проблема возврата НДС экспортерам зерна и продуктов его переработки не будет срочно решена, в 2010/2011 маркетинговом году производители зерна потеряют около 12 млрд гривень. При таком подходе перспективы хорошего урожая 2011 могут стать призрачными", - отметили в УЗА.

В ассоциации сообщили, что по состоянию на 22 июля, ни одна зерноторговая компания до сих пор не получила облигаций внутреннего госзайма в счет задолженности по НДС. Зерновики также указывают на полностью непонятный для участников рынка алгоритм выдачи облигаций. По данным УЗА, компании-экспортеры зерна и продуктов его переработки подали документы на получение НДС-облигаций на сумму более 5 миллиардов гривень.

В связи с этим УЗА обратилась к Вице-премьер-министру Украины по вопросам АПК Виктору Слауте, Вице-премьер-министру Украины Сергею Тигипко и первому заместителю Главы Администрации Президента Украины Ирине Акимовой с просьбой решить ситуацию с невозвратом НДС.

В частности, УЗА предложила правительству:

- в недельный срок довести до отраслевых ассоциаций и предприятий агропромышленного комплекса Украины график погашения НДС, как живыми деньгами, так и НДС-облигациями, и информацию по данному вопросу обнародовать на сайте Министерства финансов;

Напомним, правительство пообещало в марте, что долги по НДС будут погашены путем выпуска облигаций внутреннего государственного займа (ОВГЗ).

От редакции. Любой производитель должен максимально точно привести в соответствие между собой ожидаемые цены на свой товар, собственные планируемые издержки и цены на источники ресурсов, прежде всего — финансовых. Производитель в сельском хозяйстве должен делать это особенно тщательно, так как его производство имеет сезонный характер и прибыль оно приносит раз в году. То есть, если в течение года параметры его деятельности будут сильно изменяться, производитель не получит доходов, которые обеспечат его деятельность в следующем году и производство может сократиться. Если государство обещает возвращать НДС экспортерам, они планируют эти поступления в своей деятельности. Когда НДС не возвращают, предприятия лишаются средств для текущей деятельности. Чем обещать возврат НДС и потом его не возвращать, лучше было бы честно отказаться от возврата. Тогда предприятия и, особенно, с сезонным циклом производства, могли бы проще планировать свою деятельность и минимизировать риски.