<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:yandex="http://news.yandex.ru">
<channel>
<title>Odessa-Daily</title>
<link>http://odessa-daily.com.ua/</link>
<description></description>
<image>
<url>http://odessa-daily.com.ua/assets/images/logo_100x100.gif</url>
<title>Odessa-Daily</title>
<link>http://odessa-daily.com.ua/</link>
</image>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/ntelekt-forum-prostr-obdnannya-odnodumcv-id92934.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92934</guid>
	<title>«Інтелект-форум» —простір об'єднання однодумців</title>
	<description><![CDATA[В Одесі успішно проходить Всеукраїнський «Інтелект-форум» 2026.]]></description>
<pubDate>Sun, 07 Jun 2026 21:13:01 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Всеукраїнський &laquo;Інтелект-форум&raquo;&mdash; це масштабна культурно-просвітницька подія, яка щорічно проходить в Одесі. Вона традиційно об&rsquo;єднує найбільшу виставку-ярмарок &laquo;Українська книга на Одещині&raquo; та міжнародний професійний форум &laquo;ОдесаБібліоСамміт&raquo;. Цого року Одеса вкотре об&rsquo;єднала видавців, письменників, книголюбів, друзів бібліотек та всіх, хто цінує силу друкованого слова.Одеська національна наукова бібліотека гостинно зустріла гостей на своєї території.Протягом трьох днів (з 5 по 7 червня) відвідувачі мають можливість зануритися в цікаву насичену програму. Вона включає презентації різноманітних книжкових новинок, зустрічі з відомими авторами, зокрема військовими письменниками, презентації фотохронік війни, творчі дискусії А для дітей &mdash; заходи у спеціально організованому &laquo;Дитячому містечку&raquo;.У рамках &laquo;ОдесаБібліоСаміту&raquo; фахівці бібліотечної сфери з усієї України обговорюють цифровізацію бібліотечних фондів, сучасні виклики галузі та перспективи розвитку українських бібліотек в умовах цифрової епохи.Організатори форуму наголошують, що сьогодні книга залишається не лише джерелом знань, а й важливим інструментом збереження національної ідентичності.Учасники заходу окремо зазначають, що &laquo;Інтелект-форум&raquo; - важливий захід, який надає можливості ознайомити світ з трудами не тільки видатних досвідчених, а й молодих авторів. При чому в різних номінаціях. Формат форуму дуже приємний для всіх.До того ж, власне кажучи, виставка-ярмарок &laquo;Українська книга на Одещині&raquo; &mdash; дуже патріотичний одеський захід. Тому що він дарує&nbsp;особливо теплу атмосферу спілкування.Одеса вміє об&rsquo;єднувати людей навколо знань, просвітництва та культури на тлі любові до книги.Петро Канівець]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/opera-cinema-id92933.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92933</guid>
	<title>«OPERA &amp; CINEMA»</title>
	<description><![CDATA[У популярному в Одесі музичному салоні «Bel Canto» у Літературному музеї відбувся концерт «OPERA & CINEMA».]]></description>
<pubDate>Thu, 04 Jun 2026 11:11:20 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA["Кожен концерт проєкту, це - своєрідна перлина мистецтва, квінтесенція творчості багатьох митців(солістів, концертмейстерів, ведучої, звуко та відеорежисера тощо)" - розповіла режисерка та керівниця проєкту &laquo;Bel Canto&raquo; Юліанна Панченко.- "Концертна програма "OPERA &amp; CINEMA", яка до речі вже йшла у прокаті, заграла новими красками. Мега профессіонали солісти проєкту як завжди були на висоті!У команду увійшли нові солісти, дебютанти та додали в "килим" нашого проєкту яскраві нові стрічки." Це цілком справедливо. У концерті взяли участь: Світова оперна зірка,солістка багатьох світових оперних сцен ХАННА ШАФАЖИНСЬКА
Заслужена артистка України,солістка Одеської обласної філармонії імені Д.Ойстраха ЛІЛІЯ ДАВИДЕНКО
Заслужений діяч мистецтв України ЛІЛІЯ ШЕВЧЕНКО
Заслужена артистка естрадного мистецтва України ЮЛІАННА ПАНЧЕНКО
Артистка оркестру Одеського національного академічного театру опери та балету НАТАЛІЯ МАЗЕПА
Лауреат міжнародних конкурсів ТЕТЯНА ЯКИМОВА
Лауреат міжнародних конкурсів КСЕНІЯ БАХЧАЛОВА
Лауреат міжнародних конкурсів ОЛЕНА ТКАЧЕНКО
Лауреат міжнародних конкурсів ВЛАДИСЛАВА ДАНИЛЮК
У програмі пролунали мелодії та арії з кінохітів нашого століття з використанням фрагментiв самiх кiностричок. Це було яскраво та ефектно. Концерт вийшов дуже емоційно насиченим, з потужним енергетичним зарядом і найсильнішим напруженням пристрастей. Наприклад, під жартівливу пісню &laquo;Я танцювати хочу&raquo; глядачам дійсно хотілося пуститися в танок. Під мелодію з фільму &laquo;Пірати Карибського моря&raquo; замислитися.  А мелодія з &laquo;Списку Шиндлера&raquo; особливо зворушила душі глядачів. У багатьох на очах мимоволі навернулися сльози, так зворушливо звучала скрипка Наталії Мазепи.  Також велике враження справили арія з &laquo;Привида опери&raquo; та фантастичного бойовика &laquo;П'ятий елемент&raquo;. Власне, кожен номер програми, кожен виконавець були прекрасні. І вразили не тільки вокалом, а й костюмами приголомшливої краси. Звісно, глядачі обдарували артистів бурхливими тривалими оплесками. Чарівна незмінна ведуча проекту Катерина Єргеєва презентувала концерт-закриття  V ювілейного сезону &laquo;Bel Canto&raquo; &mdash; &laquo;GRAND GALA&raquo;. Це відбудеться 27 червня. Не пропустіть!  Маргарита Коробіцина
&nbsp;]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/zagadka-kvtkovogo-korolvstva-id92932.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92932</guid>
	<title>Загадка Квіткового Королівства</title>
	<description><![CDATA[В Обласному академічному музично-драматичному театрі відбулася прем'єра вистави «Загадка Квіткового Королівства».]]></description>
<pubDate>Wed, 27 May 2026 11:25:42 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[&laquo;Загадка Квіткового Королівства&raquo; &mdash; нова яскрава, запальна вистава у постановці Оксани Пушкіної. Ніжна, зворушлива історія про справжнє кохання, перемогу дружби та братньої єдності над корисливістю та жадібністю. Юна принцеса Феліція (Поліна Корець) ніяк не може обрати гідного нареченого. І ось, щоб подолати її вибагливий, норовливий характер, король-батько (Альберт Каспарянц) влаштовує квітковий бал. На нього потрібно принести фіалку. Тоді принцеса подарує щасливцю перший танець і, можливо, обере його за чоловіка. Принцесі покровительствує фея Розалінда (Тетяна Грачик). Вона знаходить художника Петера (Максим Вішталюк) і дарує йому чарівні фарби, щоб він намалював найкращу квітку, що не в&rsquo;яне.
Спочатку все добре. Принцеса задоволена, танець відбувся. Але на бал з&rsquo;являється королева Сніжана &mdash; мати одного з наречених, яких відкинула Феліція (Анна Фурдуй). Вона викрадає принцесу, щоб змусити її вийти заміж за свого сина. Події розвиваються несподівано і швидко. Починаються неймовірні пригоди. І оскільки вистава інтерактивна, глядачі активно беруть участь у всьому, що відбувається на сцені театру.  За активної допомоги залу, герої казки долають чари злої Королеви та її слуг! Треба сказати, що у вигляді цієї веселої і, безумовно, захоплюючої казки, юні глядачі отримали чудовий подарунок.  Казка &laquo;Загадка Квіткового Королівства&raquo; &mdash; історія з правильно розподіленими акцентами. Зло показано безглуздим і жалюгідним, а добро &mdash; прекрасним і благородним.
Акторський склад вистави працює дуже виразно. Навіть антигерої (зокрема, Щур у виконанні Євгена Меркулова) залишають незабутні враження. Декорації та костюми вистави дуже мальовничі. Крім того, вистава вирізняється яскравим музичним оформленням та чудовою сценічною хореографією (у постановці Катерини Бойко). Це надає театральній постановці відчуття справжнього свята. Все, що відбувається на сцені, а також вихід акторів у зал і контакт з дітьми, викликало у маленьких глядачів море радості. А щасливий фінал сюжету - повний захват.  Були й особливо зворушливі моменти. Це - участь у виставі юної актриси Уляни Вішталюк, яка чудово впоралася зі своєю роллю. І сюрприз у вигляді привітання з Днем народження маленької дівчинки з глядацької зали.  Власне, цього дня діти в театрі були головними дійовими особами-учасниками. Малеча не тільки отримала можливість розмовляти з персонажами, а й співала з ними, і навіть танцювала, вставши зі своїх місць. Свято відбулося. Тепер у репертуарі театру &mdash; ще одна вистава для сімейного перегляду. Не пропустіть.  Маргарита Коробіцина]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/upovnovazhena-zayaviti-id92931.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92931</guid>
	<title>«Уповноважена заявити»</title>
	<description><![CDATA[У кінозалі Одеської кіностудії відбулася прем'єра фільму Сергія Аксьонова «Уповноважена заявити».]]></description>
<pubDate>Sat, 23 May 2026 11:15:16 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Знімати кіно в наш час &mdash; майже подвиг. Власне, чому &laquo;майже&raquo;? У прямому сенсі &mdash; подвиг. Тому що без грошей, без підтримки, без розкрутки це можливо лише для справжніх ентузіастів, закоханих у свою справу. А зібрати їх одночасно в одному місці &mdash; ще складніше завдання. Сергію Аксьонову це вдалося. Зібравши все необхідне для зйомок, команду, вклавши власні кошти у кіновиробництво, режисер створив &laquo;Студію 22&raquo;. І ось один із яскравих фільмів студії був презентований на Одеській кіностудії у вигляді благодійного показу. Для справжніх поціновувачів кіно це стало чудовим подарунком.  Фільм знято у 2022 році за мотивами однойменної антрепризної вистави Сергія Аксьонова та Сергія Ярощука, яка раніше йшла на театральних майданчиках Одеси. &laquo;Уповноважена заявити&raquo; &mdash; гостросюжетна іронічна комедія. І водночас детектив.  Головне завдання, яке ставлять перед собою творці фільму &mdash; допомогти зробити світ кращим. Сюжет фільму представлений, фактично, міжнародною мовою, оскільки буде зрозумілий у будь-якій країні. Він розповідає про чарівну дівчину з магічним голосом, здатну закохати в себе будь-якого чоловіка. Дівчина працює нічним портьє в готелі. За допомогою її незвичайного дару персонажі намагаються вплинути на президента-диктатора однієї південної республіки під назвою Кіргуана (який прибув до готелю), а далі провести секретну операцію і перевиховати тирана. Фільм знятий у стилі золотої класики комедій положень. Він сповнений жартівливих моментів, шпигунських пристрастей, безглуздих казусів, провалів і помилок героїв, характерних для типової комедії положень.  Є й ліричні моменти. Можна попереживати, посміятися, винести урок із впертості та непоступливості головного героя. Можна зрозуміти, що справжнє почуття не вбити ударом електрошокера (яким головна героїня намагається послабити дію своїх чар на зачарованих героїв). Можна розчулитися від возз'єднання сім'ї в кінці історії і порадіти щасливому фіналу. У цій комедії представлена вся необхідна для розвитку сюжету гама емоцій. Молодь буде в захваті. Втім, і представники старшого покоління знайдуть для себе чимало цікавого. Зокрема, &mdash; низку чудово зіграних комічних ситуацій у стилі німого кіно епохи Чарлі Чапліна.  У фільмі знялися відомі київські та одеські актори:  Аліса Лукшина, Вадим Набоков, Дмитро Малков, Михайло Ігнатов, Олексій Агопьян, Олександр Кабаков, Тетяна Іванова, Тетяна Малкова, Сергій Поляков. Власне, всі 9 ролей &mdash; головні. Кожна акторська робота цікава й неповторна. Технічний рівень фільму досить високий.  Його команда створила комп&rsquo;ютерну графіку та візуальні ефекти (VFX) на рівні голлівудських стандартів силами українських фахівців.  Можливо, кінокритики й знайдуть деякі недоліки картини. Однак, це аж ніяк не знизить її цінності, оскільки фільм захоплює, дарує позитивні емоції та надію на справедливість. А це дуже важливо. Особливо, у період воєнного стану.  По завершенні перегляду зал висловив свою думку гучними оплесками. Фільм прийнятий, він сподобався глядачеві і заслуговує на широку увагу. Хочеться побажати фільму успішного прокату, а його творцям &mdash; творчого натхнення на реалізацію нових цікавих проєктів.  Маргарита Коробіцина]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/procshannya-z-majstrom-id92930.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92930</guid>
	<title>Прощання з Майстром</title>
	<description><![CDATA[Театральна спільнота попрощалася з Ігорем Тільтіковим.]]></description>
<pubDate>Thu, 21 May 2026 13:20:32 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[21 травня Одеський академічний театр юного глядача провів у останній шлях видатного актора, майстра сцени Ігоря ЮрійовичаТільтікова.  Ігор Тільтіков дійсно входив до того блискучого кола видатних, прославлених діячів мистецтва, яких прийнято називати &laquo;плеядою найкращих&raquo;. Актор пройшов довгий цікавий творчий шлях. Народився 9 серпня 1950 року в місті Курган-Тюбе (Таджикистан). Закінчив Театральну студію при Драматичному театрі в Душанбе. З 1 грудня 1976 року &mdash; актор Одеського ТЮЗу. За 50 рокiв роботи в ТЮГ зіграв безліч різноманітних ролей, зокрема у режисерських постановках В. Наумцева, став провідним майстром сцени, асистентом режисера. Грав також на сцені Театру Наталії Прокопенко та в Театрі на Ніжинській. Багатьом глядачам він особливо сподобався у виставі &laquo;Жив-був двір&raquo; у постановці Юрія Блікова, присвяченій одеському колориту. Це не випадково, адже Тільтіков любив Одесу всією душею, а Одеса любила його. Окрім театру, Ігор Юрійович багато працював у кіно. У його фільмографії понад 80 фільмів. Ігоря Тільтікова відрізняло віртуозне володіння акторською майстерністю. Його дикція, пластика, сценічний рух завжди ґрунтувалися на особистому досвіді та строгій театральній вишколі.  Актор уникав поверхневого копіювання емоцій, пропускаючи кожну роль через індивідуальне сприйняття, що робило кожну його роль яскравою та незабутньою.  На прощання з улюбленим артистом прийшли колеги, друзі та, звісно, безліч глядачів.  Колектив ТЮГу та всі присутні з великим сумом і, водночас, із великою вдячністю згадували все, що було пов&rsquo;язано з ним. Дякували за дружбу, партнерство, підтримку, пораду. За те, що був прикладом для багатьох. Хтось за особливе ставлення та допомогу у скрутну хвилину. За доброю театральною традицією присутні проводили Ігоря ЮрійовичаТільтікова щирими бурхливими оплесками.  Світла пам&rsquo;ять видатному актору, чия майстерність, харизма та любов до театру назавжди залишаться у серцях глядачів.  Маргарита Коробіцина Фото: архив ТЮГу]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/ferya-bufonadi-novogo-pokolnnya-ulyublenogo-teatru-id92929.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92929</guid>
	<title>Феєрія буфонади нового покоління улюбленого театру</title>
	<description><![CDATA[У театрі Маски вiдбулася прем'єра вистави комедійної трупи "Fool House".]]></description>
<pubDate>Wed, 20 May 2026 10:52:01 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[17 травня 2026 року у виставi "Повний фарс" легендарний театр "Маски" представив публiцi свою молоду змiну - комедійну трупу "Fool House". "Повний фарс" це - феєрична вистава за трьома французькими середньовічними новелами в пoстановцi режисера Анастасії Хачатурянц. Її змiст складають три комiчнi ситуації: &nbsp;дворянин, якого водять за ніс; подагрик, що застряг в абсурді з двома глухими; і дружини, які вирішили радикально розібратися зі своїми чоловіками. Комедійна трупа "Fool House" змушує зал бути у захватi та сміятися весь час дiйства, бо працює натхненно та професiйно. В добрих традицiях театра Маски, актори яскраво показують не тiльки ситуації непорозумiння, дії, позбавлені здорового глузду та сповнені облуди, а й людськи пороки, звички до брехнi та чисте божевілля. Все вiдбувається так швидко i органiчно, що глядач не встигає подумати чому, але вже смiється. Цілком очевидно, що режисерська робота Анастасії Хачатурян &mdash; це поєднання традицій театру зі &nbsp;свіжим поглядом на його візуальну та змістовну естетику. Це сучасний слепстик, заснований на принципах комедії Дель Арте. Виконують ролi - майстер сцени Олексій Агопьян та молодi талановитi актори:
Катерина Карасьова, Артем Теляшенко, Марія Набокова, Олександр Черемушин, Микита Рибаченко.
Слід зазначити, що кожного з цих молодих акторів вирізняє гнучкість мислення, беззаперечна сміливість у використанні нових форматів та висока емоційна пластичність.  Перебільшено-комічна манера гри з різким гротеском у карикатурному зображенні дій та рис персонажів проявила й індивідуальний акторський почерк кожного. Тому виділити серед них когось одного виявилося неможливим. Кожен актор прекрасний. Це нове покоління привносить у мистецтво буфонади театру Маски щірість та відкритість до творчих викликів.   Браво, нове покоління!  Успiху вам та творчого натхнення.  Маргарита Коробіцина Фото Дмитро Скворцов&nbsp;]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/yuvlejnij-gomn-za-scenoyu-tyugu-id92928.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92928</guid>
	<title>Ювілейний гомін за сценою ТЮГу</title>
	<description><![CDATA[Заслужена артистка України Валентина Гульченко відсвяткувала 75-річний ювілей.]]></description>
<pubDate>Sat, 09 May 2026 16:14:49 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Валентина Порфіріївна Гульченко &mdash; одна з найцікавіших і найяскравіших актрис Одеси, провідна актриса Одеського академічного театру юного глядача.&nbsp; У кожному створеному нею образі відображений великий талант. Актриса з багатим внутрішнім світом і чуйною душею за багато років служби театру зіграла величезний діапазон ролей від казкових персонажів до історичних постатей. Серед безлічі цих ролей є чимало знакових. При цьому кожна роль у виконанні Валентини Гульченко підкреслює унікальність актриси, її стиль та індивідуальний підхід до вирішення професійних завдань. Артистка завжди працює, на максимальному розкриттi своїх психофізичних здібностей, віддає всю свою сутьність мистецтву.
Взагалі, її вірність Театру Юного Глядача викликає велику повагу. Коли у актора в трудовій книжці &mdash; єдиний запис про місце роботи &mdash; це велика рідкість. У Валентини Гульченко &mdash; запис один.
Після закінчення акторського факультету Київського національного університету театру, кіно та телебачення імені І. К. Карпенка-Карого 1975 році, її було прийнято до трупи Одеського театру юного глядача. Відтоді вона працює в ньому всі 50 років. І це, вочевидь, &mdash; свідчення не тільки відданості, а й сили особистості, творчої наполегливості, працездатності та вміння працювати в команді.
Насолоджуючись грою Валентини Гульченко на сцені, розумієш, що її вирізняє не лише фундаментальна&nbsp; школа професійної підготовки, а ще й&nbsp; вміння&nbsp; поєднувати класичні традиції та сучасні підходи.
У кожному образі актриса демонструє глибоке психологічне опрацювання ролей та індивідуальний підхід до вирішення режисерського задуму.
У день ювілею Валентина Порфіріївна вийшла на сцену у&nbsp; прем'єрній виставі &laquo;Театр. Шум за сценою&raquo; у постановці Євгена Резніченка.
Судячи з усього, цю комедію ситуацій за знаменитою п&rsquo;єсою Майкла Фрейна було обрано не випадково. Розповідь про бурхливе життя театральної трупи, вдало побудована за принципом &laquo;театр у театрі&raquo;, не лише відкрила залаштунки, а й подарувала глядачам багато позитивних емоцій. Цей майстерно поставлений фарс відобразив чимало закулісних конфліктів, сміх і сльози акторів та режисера. Валентина Гульченко в ролі Доттi Отлi була чудова.
Здається, що саме оптимізм, гумор та іронія допомагали їй протягом багатьох років працювати на ниві&nbsp; служіння театральному мистецтву. Глядачі нагородили улюблену актрису довгими гучними оплесками. І, звісно, було багато теплих слів та море квітів.
Редакція &laquo;Odessa-daily&raquo; приєднується до всіх теплих привітань шановній Валентині Гульченко та щиро бажає їй здоров&rsquo;я й творчого довголіття на довгі роки.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина
Фото Влада Золіна]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/dobra-kazka-dlya-dtej-ta-doroslih-id92927.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92927</guid>
	<title>Добра казка для дітей та дорослих</title>
	<description><![CDATA[В Одеському академічному театрі юного глядача відбулася прем'єра вистави "Білосніжка".]]></description>
<pubDate>Sun, 12 Apr 2026 15:49:29 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Протягом багатьох років казка "Білоніжка та сім гномів" братів Грімм є однією з найулюбленіших казок дітей усього світу.
І ось на радість маленьких одеситів вона зробила крок на сцену Одеського ТЮГу.Прем'єра відбулася з великим успіхом.Яскрава, загадкова, захоплююча музична вистава стала чудовим подарунком до світлого свята Великодня.Режисер-постановник вистави &ndash; відома одеська актриса, сценарист, педагог Тетяна Саковська.Постановка вийшла особливо святковою та по-справжньому цікавою. Такої вистави давно чекали.Сюжет казки добре знайомий глядачеві. Вічна боротьба добра і зла, як і належить, закінчується перемогою добра.У спектаклі зайняті провідні актори театру. Виконавці головних ролей і кожен виконавець у своєму образі чудово виконує свою роль.Навіть антигерої, негативні персонажі, викликають бурхливі овації, оскільки вони чудові.Декорації, грим, костюми акторів і спецефекти, що застосовуються, створюють ту саму атмосферу казки, яка повністю занурює глядача в сюжет і не відпускає до самого фіналу.Музичний супровід вистави заслуговує на окремі овації. Композитор Микола Безуглов написав прекрасну музику, яка дивовижно відображає не тільки смислові аспекти, а й емоційно-чуттєві відтінки переживань героїв.У казці багато символізму - доброта в особі Білосніжки та її матері, працьовитість в особах 7-ми гномів, марнославство в особі Мачухи і т.д. Ця чудова казка для сімейного перегляду вчить тому, що доброта перемагає, а заздрість, марнославство, злість і підступність ведуть до загибелі.&nbsp;Наступні покази - 2 і 24 травня.Не пропустіть. Маргарита КоробіцинаФото - Віктор Собко


]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/chas-vtrat-id92926.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92926</guid>
	<title>Час втрат</title>
	<description><![CDATA[Одеса попрощалася із Володимиром Комаровим.]]></description>
<pubDate>Thu, 02 Apr 2026 23:22:22 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[1 квітня 2026 року стало днем прощання із улюбленим коміком.
Володимир Комаров - актор Комік-трупи Маски, яскравий самородок, напрочуд талановитий від природи виконавець, не лише комедійних, а й драматичних ролей, людина гострого розуму, талановитий екскурсовод, улюбленець Одеси, пішов із життя 29 березня від серцевої недостатності. Йому було лише 62 роки.Прощання з Володимиром пройшло у Свято-Пантеліїмонському чоловічому монастирі. Саме там, у християнських традиціях, відбулося відспівування його світлої душі. Для тисяч одеситів ця втрата відчувається як непоправна... раптова і дуже болюча. Він пішов слідом за тими улюбленими людьми, які складали неповторний і унікальний вигляд Одеси &ndash; багатонаціональної, життєрадісної, гостинної та сонячної.Його лагідно називали Комариком.І кожен, хто його знав, згадує тільки добре. Згадуємо й ми. Як він захоплююче розповідав про своє дитинство на екскурсії легендарною Молдаванкою! Як він зрадів нам під час зустрічі на Дерибасівській! Його тепла фраза: "О! Одесити, любі!Дайте обійму! "- Досі викликає кому у горлі і сльози.А які він робив дивовижні люльки!Воістину талановита людина талановита у всьому!І пішов Володя по-одеськи. Наче хотів сказати всім, хто прийшов на прощання 1 квітня: "Як би не було важко, які б часи не настали, тримайте усмішку, мої дорогі. Шукайте і знаходьте привід для радощів. Я буду недалеко."
Петро Канівець,Оксана КвіткаФото - Театр Маски.]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/razom-z-annyu-golubovskoyu-id92925.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92925</guid>
	<title>«РАЗОМ» з Анню Голубовською</title>
	<description><![CDATA[В галереї ARTODESSA Літнього театру Міського саду вiдкрито фотовиставку Анни Голубовської «РАЗОМ».]]></description>
<pubDate>Sun, 01 Mar 2026 14:09:01 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Анна Голубовська добре вiдома не тiльки одеситам. Її знають, люблять і цінують у різних країнах. Вона неодноразово брала участь у міжнародних проектах. А з 2022 року співпрацює з галереєю Paola Colombari в Мілані, з якою регулярно бере участь у міжнародній виставці Mia Photo Fair BNP Paribas.
Анна присвятила виставку своїй доньці. Нею представлена серія чорно-білих фоторобіт, якi наповнені ліризмом, теплом та проникливою філософією.Це - портрети, пейзажі, сюжетні замальовки.
На мій погляд, цi чорно-білі фото виглядають загадково та чудово.Здається, що чарівниця-майстриня вдало ловить спалах світла і ми бачимо сам момент появи героїв зйомки з цілковитої темряви.На межі світла та тіні, на стику чорного та білого кольорів раптом виникає магія з'єднання двох початків: глибокий та незвичайний чорно-білий образ.В кожному образi є глибокий змiст, любов та сенс життя. А ще - добра, щемна ностальгічність, яка допомагає одеситам всупереч усьому виживати в роки війни.
На відкриттi виставки була напрочуд тепла атмосфера.Разом (очно та вiртуально) зустрiлися справжнi друзi, поцiнувачи творчостi Анни та близькi люди, які друкували ii фото та пiдтримували пiдготовку заходу. Це - вiдомий фотограф з Одеси - Олександр Якимчук, Андрій Семененко з Харкова, який зараз у навчальній частині ЗСУ. Федеріко Капоні з Флоренції, який тепер працює у Варшаві. Дiйсно вони робили це разом. Справжнiм сюрпризом стала частина заходу за участю артистки цирку Лізи Олексієвоi та улюбенця одеситiв музиканта Міхайла Ксіди. Лiза показала присутнiм яскравий номер зі свого шоу, в якому практично малювала світлом свою гармонію танця та акробатики. А Мiхаїл, неперевершено граючи на кларнетi подарував глядачам запальнi музичнi ритми, що стали феєричним акцентом затишної зустрічі друзів.
Цей вечір дiйсно став яскравим та теплим святом, яке було сповнено любовью та свiтом.Виставка працюватиме до середини березня.Не пропустiть.
Маргарита Коробiцина]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/do-dnya-narodzhennya-pershogo-rezhisera-odeskogo-telebachennya-lyuc-glbko-dolinsko-id92924.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92924</guid>
	<title>До дня народження першого режисера  одеського телебачення Люції Глібко-Долинської</title>
	<description><![CDATA[20 лютого 2026 року виповнилося 96 років від дня народження легенди одеського телебачення.

Сьогодні ми публікуємо фрагмент з книги Маргарити Коробициної «Віват Люція!». «Віват Люція» - це біографічний нарис про життя людини, яку добре знало і любило наше місто.]]></description>
<pubDate>Sat, 21 Feb 2026 14:21:40 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Авторка біографічний нарису - психологиня, науковець, журналістка, членкиня Національної спілки журналістів України Маргарита Коробіцина присвятила свою роботу історії життя унікальної людини.
Отже, читайте&nbsp; початок історії.
Люція Олександрівна Глібко-Долинська - людина-легенда. Володарка напрочуд прекрасного імені, суто театрального прізвища і зовнішності незвичайної краси. Перший режисер Одеського телебачення. Видатний педагог. Кінознавець.&nbsp; Журналіст. Чудова людина. Улюблениця Одеси.
Усі, хто знав Люцію, неминуче потрапляли під чарівність її особистості. Потрапила і я.&nbsp; Коли ми познайомилися багато років тому, вона сказала: &laquo;Називай мене Люція&raquo;. Це чарівне ім'я мені завжди дуже подобалося. Люція прожила довге, цікаве, наповнене подіями життя і любила згадувати їх.&nbsp; Вона була дуже доброзичливою людиною і гостинною господинею своєї маленької, але дуже затишної оселі, яка незмінно була завалена цінними книжками і фотографіями різних років. Я періодично відвідувала її гостинний дім, починаючи зі студентських років.
Ці зустрічі тривали протягом 35-ти років з деякими перервами. І щоразу вона поїла мене чаєм, намагалася пригостити й обов'язково розповісти якусь історію з життя. Особливо після того, як я вже отримала диплом психолога і почала вмовляти її писати спогади. Вона дуже любила розповідати про своє навчання у майстрів, про роботу на телебаченні, в консерваторії, на&nbsp; кіностудії та&nbsp; Союзі кінематографістів. Любила довго розповідати про учнів. І завжди супроводжувала свої розповіді безліччю фотографій.
Можна сказати, що її маленька квартира на вул. Армійській, була цінним архівом, що відображав цілий пласт історії.
На жаль, будинок, у якому вона прожила більше 40 років, зазнав обстрілу під час війни. Квартира була зруйнована.&nbsp; А безцінний архів було знищено.&nbsp; Слава Богу, що це сталося вже після відходу Глібко-Долинської з життя. Дочка Люції Олександрівни, Маріанна встигла вивезти лише невелику його частину. Але поки живі ті, хто любить і пам'ятає дорогих нам людей, живі й вони. Живі їхні спогади, жива історія.
Цікавих історій у житті Люції було просто безодня. Коли на маленькій кухні ми розмовляли з нею за чашкою чаю про життя,&nbsp; про кіно, про мистецтво, про зустрічі з легендарними одеситами, я зовсім випадала з часу. І мені завжди&nbsp; було мало цих розповідей, тому що кожна зустріч була&nbsp;&nbsp; маленьким&nbsp; дивом. Я жадібно&nbsp; розпитувала її про все. А вона більше говорила про тих, хто був дивом для неї. Показувала безліч&nbsp; пам'ятних фотографій і дозволяла зробити фотографії&nbsp; мені. Часто запитувала :
&laquo;Впізнаєш?&raquo; Це питання щоразу приводило&nbsp; мене в стан розчулення. Не було випадку, щоб я когось не впізнала.
Мені хотілося слухати ці розповіді знову і знову. За ними можна написати не одну книгу. Вмовити саму Люцію написати книгу своїх спогадів, мені так і не вдалося. Але за можливості,&nbsp; під час наших зустрічей я багато років&nbsp; записувала її розповіді. При цьому, послідовно скласти всі рядки біографії виявилося непростим завданням, бо розповіді були спонтанними, вільними, за бажаням героїнї. І все ж я спробувала це зробити.
Все, що ви зараз будете читати, це - основні віхи її життєвого шляху, описані з її слів та з її згоди.
До змісту нарису я включила&nbsp; також&nbsp; пряму мову.
&nbsp;
P.s. Далi буде.]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/bdzholi-supergero-id92923.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92923</guid>
	<title>Бджоли-Супергерої</title>
	<description><![CDATA[У Виставковковому  залі Одеського обласного благодійного фонду реабілітації дітей з інвалідністю «Майбутнє» відкрилася виставка художниці Оксани Церковної.]]></description>
<pubDate>Wed, 28 Jan 2026 14:09:07 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Одеський&nbsp; обласний&nbsp; благодійний фондреабілітації дітей з інвалідністю &laquo;Майбутнє&raquo; одесити называють просто&nbsp; &laquo;Будинок з ангелом&raquo;.
Саме&nbsp; там за підтримки &laquo;Гончаренко-центр&raquo; відкрилася виставка&nbsp; добре відомої художниці Оксани Церковної.
Оксана&nbsp; - автор проекту "Бджоли-Супергерої".
Це повністю оригінальний авторський Арт-проект: соціальний, інклюзивний і терапевтичний. Він народився, як відповідь на досвід війни &mdash; дітям і дорослим, через образ бджоли як символу спільноти, взаємопідтримки, праці та стійкості.
Представлена виставка це - діалог художниці з&nbsp; дітьми ( починаючи з 3-х рочків), підлітками, а ще - з дорослими, при чому&nbsp; у формі, зрозумілій всім.
Кожен малюночок створено&nbsp; як інструментарій для спілкування&nbsp; у ті важкі часи, які ми всі переживаємо : на теми страху, втрати, зради, допомоги, надії та внутрішніх ресурсів.
Саме у важкі часи суспільству потрібні люди, які рухають його вперед, незважаючи на всі біди. У нашому місті це люди творчості, люди-маяки.&nbsp; Однією з таких творців, безумовно, є&nbsp; Оксана Церковна.
Вона наповнює душі світлом і надихає на звершення в ім'я загального блага. Виражає&nbsp; у своїй творчості те, що відчуваємо всі ми - пошук світла в кінці тунелю. Гіркий оптимізм незважаючи ні на що! Але й &nbsp;натхнення творити, щоб вижити і наповнити серця теплом.
На відкритті вистаки були присутні колеги Оксани, друзі, родини з дітьми та родини тих, чиї&nbsp; діти знаходяться в полоні, ветерани освітяни та просто небайдужі глядачі.
Дійсно, виставка стала простором для діалогу між мистецтвом, досвідом війни та надією, місцем зустрічі різних поколінь для теплого співтовариства.
Куратором&nbsp; виставки є&nbsp; Олександр Дроздов.
Виставка буде працювати&nbsp; з 23.01.2026 до&nbsp; 06.02.2026.
Вхід для всіх бажаючих вільний.
Не пропустіть.  Маргарита Коробіцинафото: Володимир Богатирьов



]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/chomu-na-sviti-tak-bagato-zla-id92922.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92922</guid>
	<title>Чому на свiтi так багато зла?</title>
	<description><![CDATA[В Одеському академічному театрі юного глядача в грудні відбулася прем'єра вистави «Калинова сопілка».]]></description>
<pubDate>Thu, 22 Jan 2026 18:40:48 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Режисер-постановник вистави - вже добре вiдома одеситам київська режисерка Полiна Коробейник.&nbsp;
&laquo;Калинова сопілка&raquo; &ndash; це казка Оксани Забужко про вiчний двобій Добра і Зла. А ще - сумна розповідь про велику трагедію українського роду.
Вистава незвичайна, тому що основою твору є й біблійний сюжет про Авеля та Каїна,&nbsp; народні казки й балади про калинову сопілку, вірш Ліни Костенко &ldquo;Калинова сопілка&rdquo;,&nbsp; літературні казки Б.Грінченка, Л.Шияна та ін. Все це робить сюжет та&nbsp; змiст цiкавим та неповторним.
Але ж цей твiр - трагедiя. Тому, якщо ви зiбралися на виставу, варто попередньо ознайомитися зi змicтом.
Головні герої - сестри Ганнуся (Злата Скальська) й Оленка(Катерина Дацюк), батько (Віталій Черниш ), мати(заслужена артистка України Оксана Бурлай-Пітерова) та Дмитро (Сергій Черноіваненко).
У сім&rsquo;ї Василя та Марії народилася дівчинка з місяцем на лобі: Ганна &ndash; панна. Матір бажає щастя доньці, бо сама вийшла заміж за свого Василя &ldquo;на зло&rdquo; своєму батькові, який не погодився віддати її заміж за коханого.
Далi&nbsp; в родинi народилася друга дівчинка-мізиночка, яку назвали Оленкою. Василь тішився&nbsp; лише з Оленкою, грався з нею, радiв весь час.
В той час Марія пишалася своєю Ганною, навіть люди казали: &ldquo;Дідова дочка й бабина дочка&rdquo;.
Дівчатка дорослішали, і ворожнеча між ними зростала. Ганна-панна заздрила Оленці. I ось, особливе загострення стало відчутним після сватання Дмитра до Оленки.
Коли настає неділя &ndash; останній день дівування Оленки, Ганна кличе сестру до лісу та вбиває її ножем.
В постановцi,&nbsp; режисер вмiло моделює&nbsp; розвиток саме тих процесів, які набувають значної гостроти.
По селу розходяться чутки про зникнення Олени. Час минув,&nbsp; у селі поступово забувають&nbsp; про дочку діда. Аж тут приходе чумацька валка, і один чумак розповідає про сопілку, що вирізав з калини у лісі. Коли хлопець притискає сопілку до губ,&nbsp; вона жалібним голосом повідомляє про страшний злочин Ганни.
Ганна посміхаючись зізнається у скоєному. Коли послали по залогу, щоб взяти дівчину в бійницю та закувати в пута, то в хаті не було нікого, лише на підлозі лишився слід, ніби смоляним віхтем черкнуло. Зникла бабина дочка.
Постановча группа проникливо демонструе, наскiльки актори глибоко зануренi у сюжет та виразно грають нюанси психологiчного стану членiв родини.
Все те зло, що проявляється у вчинках однієї з головних героїнь, те зло, що витає в їхньому суперництві за коханого - все це дика жага кохання, тієї безумовної любові, якої, можливо,&nbsp; часом не вистачає нам усім.
Ця зiяюча дірка в серці, це гостре почуття самотності та недолюбленості.
Дитячі образи і туга за нездійсненими мріями, які можуть викликати до життя жало заздрощів і призвести до непоправної біди.
Взагалi ця вистава &ndash;важлива пересторога людям у виборі Добра чи Зла, у дотриманні цінностей християнської моралі.Вона, безумовно, потребує серйозного вдумливого настрою.
Якщо ви готові до цього - не пропустіть наступний показ, 23 січня, о 17:00.
&nbsp;
Оксана Квітка
Фото: Юрій Бершадський, Олег Владимирський






&nbsp;]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/zhittya-ce-vse-id92921.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92921</guid>
	<title>«Життя це – все»</title>
	<description><![CDATA[В Одеському академічному театрі юного глядача у постановці Євгена Резніченка відбулася прем'єра вистави «Мина Мазайло» за п'єсою Миколи Кулиша.]]></description>
<pubDate>Tue, 20 Jan 2026 14:16:45 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[П&rsquo;єса &laquo;Мина Мазайло&raquo; Миколи Кулиша вперше&nbsp; була поставлена Лесем Курбасом в місті Харків. І ось в Одесі, в Одеському академічному театрі юного глядача&nbsp; прем'єра вистави &laquo;Мина Мазайло&raquo; відбулася&nbsp; у постановці Євгена Резніченка.&nbsp; До речі,&nbsp; Харків - повноцінний учасник подій,&nbsp; оскільки дія відбувається саме в ньому.
&nbsp;За жанром це - комедійна драма чи&nbsp; сатира. Але простими словами &laquo;Мина Мазайло&raquo; можна визначити як&nbsp; гумор крізь сльози.
П&rsquo;єса не є поза політикою.&nbsp;
Основні проблеми, які підіймає ця драма наступні:
Мови (використання рідної мови, ставлення з повагою до інших мов);
Українізації;
Національної гідності та самосвідомості, патріотизму.
Стосунків між батьками та дітьми;
Наполегливість у відстоюванні власної думки;
Комплексів меншовартісності.
&nbsp;
Багато&nbsp; дослідників театру та літературознавців вважають, що &laquo;Мина Мазайло&raquo; має ідейний зв&rsquo;язок із &laquo;Мартином Борулею&raquo; Карпенка-Карого та драмою &laquo;Міщанин-шляхтич&raquo; Мольєра.
Це цілком справедливо.
Однак, це - не все! На погляд професійних&nbsp;&nbsp; психологів, у постановці Євгена Резніченка&nbsp; яскраво продемонстровано&nbsp; висміювання складних життєвих ситуацій у в родині міщан. Взагалі, - особливості міщанських поглядів на життя. Їхня потреба вижити за будь-яку ціну. Засмучення через неможливість бути собою. А також - їхній спосіб пристосуватися, граючи за правилами нового часу.
У виставі задіяні провідні актори театру: Заслужена артистка України Оксан Бурлай-Пітерова (Тьотя Мотя), Валерій Швець (Мина Мазайло), Олена Юзвак (Лина), Олександр Давлятян (Мокій), Тетяна Полякова (Рина), Єлизавета&nbsp; Горбенко (Уля), Анастасія Бєлкіна(Баронова-Козино) та інші. Вони блискуче демонструють психологічні типи членів сім'ї Мазайло.
Загалом, кожен актор,&nbsp; який з'являється на сцені в ході&nbsp; дії&nbsp; - дуже переконливий і&nbsp; неповторний у своїй ролі. Кожен актор - на висоті.
У виставі - два відділення. Вони - дуже різні. Перше, за задумом Миколи Кулиша,&nbsp; повністю відповідає&nbsp; визначенню &laquo;комедія&raquo;. А&nbsp; друге - визначенню &laquo;драма&raquo;.&nbsp; У першому відділенні зал голосно&nbsp; сміється. У другому -&nbsp; важко стримує тривогу і навіть сльози. Але реакція&nbsp; залу, у будь-якому разі, щира і жива.
&laquo;Міна Мазайло&raquo; входить до шкільної програми з української літератури. І це - велика допомога для школярів, оскільки театральні постановки не тільки ілюструють класичні твори, а й допомагають глибше зрозуміти їх зміст.
Тут необхідно зробити важливе зауваження для батьків, які поведуть своїх дітей на нову виставу.
Будь ласка, зверніть увагу на попередження, яке робить театр: Вік глядачів &laquo;14+&raquo;.
Справа в тому, що в другій частині вистави - багато сцен, складних для сприйняття дітей молодшого віку.
А сцена катастрофи сім'ї Мазайло у фіналі п'єси настільки сильна, що нагадує розстріл,&nbsp; і, взагалі, може заподіяти психічну травму молодшим дітям. Тому, не варто йти на виставу з дитиною менше 14 років.
На завершення вражень про прем'єру, хочеться сказати, що у виставі багато цікавинок, які залишилися за дужками. Їх просто неможливо перелічити всі. Тому, перед тим, як піти на виставу, не бійтеся переглянути текст Миколи Кулиша.
Наступні вистави&nbsp; - вже незабаром, в лютому, слідкуйте за анонсами театру в соцмережах.
Приємного перегляду!
&nbsp;
Петро Канівець
&nbsp;Фото: Влад Золiн, Віктор Собко]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/concerto-grosso-premra-vd-korolya-nstrumentv-u-odeskj-naconalnj-oper-id92920.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92920</guid>
	<title>«CONCERTO GROSSO» -  прем'єра від Короля інструментів у Одеській Національній опері</title>
	<description><![CDATA[В Одеській Національній опері відбувся великий прем'єрний святковий концерт органної музики.]]></description>
<pubDate>Fri, 16 Jan 2026 17:14:26 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Новорічний &laquo;CONCERTO GROSSO&raquo; в Одеській Національній опері став великою, яскравою та оригінальною подією.
Це була чудова подорож від класичних творів великих композиторів давніх годин до сучасної популярної української музики з творами різних жанрів.
У програмі пролунали твори&nbsp; Йоганна Себастьян Баха, Антоніо Вівальді, Сезара Франка, Фредеріка Шопена, Йоганна Готфріда Вальтера, Ховарда Блейка та інших.
Чарівний орган, якого не випадково називають Королем інструментів,&nbsp; занурив слухачів у неповторну містично-казкову атмосферу.
Cправжній святковий настрій зимових днів створила &nbsp;яскрава плеяда музикантів &mdash; лауреатка міжнародних конкурсів, українська органістка ОЛЬГА ЄФРЕМОВА та провідні солісти Одеської опери &mdash; НАТАЛІЯ ПАВЛЕНКО та МАРИНА НАЙМИТЕНКО.
а також гідний нащадок вітчизняної музичної традиції, вихованець Одеського державного музичного ліцею ім. П. С. Столярського РУСЛАН АВДЮГІН.
Художня керівниця проекту та ведуча: Заслужена працівниця культури України&nbsp; Людмила Сергійчук.
Режисер: Лінас Зайкаускас.
Яскравi візуальнi&nbsp; ефекти створив художник Євген Фарапонов, а казакову гру свiтла - художники зі світла Павло Литвиненко та Максим Дєдов.
У цьому проекті Ольга ЄФРЕМОВА віртуозно передала всю монументальність органу, багатство його тембрів та складну поліфонічну фактуру.
А поєднання органу з голосами вокалісток Наталії ПАВЛЕНКО та МАРИНИ НАЙМИТЕНКО створили потужні та урочисті музичні дуети. Їхні голоси не лише поєднувалися з органом, а й зливалися з його багатим та багатошаровим звучанням, створюючи величну духовну атмосферу.
Великим сюрпризом та найбільш зворушливим моментом вечора став виступ вчителя та учня. Коли Ольга ЄФРЕМОВА та Руслан АВДЮГІН разом виконали &laquo;Щедрик&raquo; у аранжуванні Ллойда Ларсона.
Руслан, талановитий юний піаніст вже є лауреатом міжнародних конкурсів. Проте, цього дня на славетній сцені Одеської Національної опери він зробив новий серйозний крок у світ високої музики як органіста.
Використання кількох мануалів для рук і педальної клавіатури для ніг зажадало від музиканта особливої координації та вміння читати ноти, написані на трьох нотних станах. Все вдалося!
Насправді прекрасно, коли Майстер-вчитель, буквально тримаючи за руку свого учня, веде його вгору ступенями освоєння професійної майстерності.
Взагалі, кожен виступ , кожен твір цього вечора створювали справжнє диво. Адже мистецтво завжди було пошуком духовного змісту.
&laquo;CONCERTO GROSSO&raquo; стало способом висловити духовні переживання за допомогою музики.
Звернення до небес, прохання про захист і втіху, спосіб достукатися до сердець слухачів, їхньої совісті та розуму.
Музика вечора звучала, як прагнення Світла всередині кожного з нас, як вираження всіх сподівань, тривог, і бажань. Людмила Сергійчук, яка вела концерт з великою душевнiстю,&nbsp; виразила думку, що ця музика була ще й розмовою композиторів з Богом.
Слухачі глибоко перейнялися високим змістом &laquo;CONCERTO GROSSO&raquo; та щедро нагородили його творців бурхливими оплесками, взявши із собою подароване Світло.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина
Фото - Віктор Собко



]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/rzdvyanij-podarunok-vid-literaturnogo-muzeyu-id92919.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92919</guid>
	<title>Різдвяний подарунок  вiд  Лiтературного музею</title>
	<description><![CDATA[В Одеському Літературному музеї відбувся Різдвяний концерт під назвою «Музика кохання».]]></description>
<pubDate>Tue, 30 Dec 2025 15:24:18 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Концерт &laquo;Музика кохання&raquo;&nbsp; неймовірно красиво&nbsp; перегорнув останню сторінку року у популярному музичному&nbsp; салоні &laquo;Bel Canto&raquo;. Це був особливий святковий концерт з неповторною теплою затишною та,&nbsp; в одночас, піднесеною атмосферою.
Особливу казковість дійству надавав розташований&nbsp; у центрі сцени&nbsp; великий гарний циферблат годинника. А на ньому - за 5 хвилин до дванадцятої немов&nbsp; застигла годинна стрілка, яка кликала музичне диво.
Режисер концерту, натхненник і головний творець салону - заслужена артистка естрадного мистецтва України&nbsp; Юліана Панченко.
Вела концерт беззмінна улюблена&nbsp; ведуча - музикознавець Катерина Єргеєва.
Звучали класичні новорічні та різдвяні твори видатних композиторів світу: Штрауса, Моцарта, Дж. Пуччіні, Ф. Легара, А. Адама, А. Пьяццолли та інших.
Їх&nbsp; виконували найталоновиті музиканти&nbsp; Одеси - вокалісти, інструменталісти, концертмейстери.
Цього разу до постійних відомих&nbsp; улюблених виконавців салону (Юліанна Панченко, Лілія Давиденко, Ханна Шафажинська, Ксенія Бахчалова,&nbsp; Тетяна Якимова та iнших) приєдналися струнний квартет &laquo;Stretta&raquo; (художній&nbsp; керівник - Олена Базан) та нові найталановитіші виконавці : Джина Ван Чензін, Ці Цзяньсун, Захар Пазинич та&nbsp; юний, але вже добре вiдомий музикант-віртуоз Руслан Авдюгін!&nbsp; Кожного з них глядач вітав дуже радо, бо кожен з них&nbsp; був неймовірно прекрасним. Здавалося, що під зводами Золотої зали лунала справді ангельська музика.
Ця світла, піднесена музика глибоко зворушила серця глядачів і змусила дзвеніти від ніжності найтонші струни їхніх душ. Це було справжне&nbsp; Різдвяне диво.
Адже всім відомо, який сильний вплив може мати мистецтво на душі людей.
Воно може або скинути в безодню, або окрилити і підняти в небеса.
Божественні мелодії концерту подарували справжні крила кожному з нас.
Змусивши згадати, для чого ми власне народжені .
А саме - для служіння добру і для турботи про близьких нам людей.&nbsp; Адже саме з ними, нам так важливо та&nbsp; найприємніше перебувати у&nbsp; Різдвяні та Новорічні свята.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/cholovk-zhnka-angljska-golovolomka-dlya-vdumlivogo-glyadacha-id92918.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92918</guid>
	<title>Чоловік і жінка. Англійська головоломка для вдумливого глядача</title>
	<description><![CDATA[В Одеському Обласному Академічному Драматичному Театрi відбулася прем'єра вистави «Англійська рулетка».]]></description>
<pubDate>Tue, 09 Dec 2025 12:27:43 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Виставу &laquo;Англійська рулетка&raquo; поставив народний артист України Олег Школьник.&nbsp; Постановки маститого режисера - завжди подія. І завжди цікава.
Нова прем'єра &ndash; не виняток!
Що ж відбувається у сюжеті, який вигадали Ерік Еліс та Роджер Рііс? Якщо стисло.
Зустріч чоловіка і жінки. Вона &ndash; багата вдова. Він &ndash; зухвалий волоцюга. Але він, як дві краплі води, схожий на нещодавно померлого чоловіка. Саме через цю дивовижну подібність вдова укладає з бродягою бізнес-угоду. Загалом, йому треба видати себе за живого чоловіка. Історія непроста та замішана на грошах.
&nbsp;Всі події, що відбуваються, закінчуються зовсім непередбачуваним кінцем.
У головних ролях - Заслужений артист України Геннадій Скарга та Заслужена артистка України Ірина Курочка-Надєждіна.
На сцені театру актори розгортають справжній театр життя.
У їхній грі життєво все.
Уявіть собі азартну гру пари в рулетку, в якій на кон ставляться не гроші, а людські почуття і саме життя. Показати таке у всій повноті непросто. Спілкування чоловіка і жінки в цій грі -&nbsp; мова чуттєва.
Однак, дует Курочка-Скарга - чудовий.
&nbsp;Цей акторський тандем майстерно грає "театр у театрі" і змушує глядачів пильно стежити за розвитком подій,
буквально затамувавши подих.
А коли щось раптом йде не за планом, глядач абсолютно щиро переживає за долю головних героїв.
Протягом усього дійства
Ірина Курочка-Надеждіна&nbsp; глибоко, тонко&nbsp; і красиво&nbsp; передає&nbsp; внутрішню боротьбу головної героїні між&nbsp; бажанням розповісти свою таємницю, і в той же час, її боязню зруйнувати своє крихке щастя.
У свою чергу, Геннадій Скарга, зі&nbsp; властивою акторові харизмою,&nbsp;&nbsp; втілюючи образ&nbsp; коханого, використовує всю силу драматизму. Глядач спостерігає, як на його очах&nbsp; бродяга перетворюється на джентельмена і&nbsp; відчуває,&nbsp; що
перед ним - людина, яка пережила особисту трагедію, зберегла внутрішню силу духу і здатність щиро кохати.
Повторюся, дуєт&nbsp; показує всі переживання героїв дуже життєво. Їхні страхи і надії&nbsp; сплітаються&nbsp; в єдиний клубок відчаю і кохання.
Інтрига історії зберігається до останнього,&nbsp; а глядачі в залі перебувають у напрузі.
Досить цікаво гадати, чим же завершиться цей незвичайний&nbsp; сюжет?!
Розповідати про це не будемо.&nbsp; Однак,&nbsp; скажемо, що в цій історії кохання, брехня, яка зіграла&nbsp; злий жарт,&nbsp; стає&nbsp; очікуваною відплатою.
Жанр постановки заявлено, як людська комедія.
І, дійсно, у виставі є цілком комедійні моменти, що викликають щирий сміх.Однак, постановка містить риси і детектива, і романтичного трилера, i драми.
Ця захоплююча історія із подвійним дном може бути доволi цікавим для широкого кола театралів.
&nbsp;
На наступний прем'єрний показ вистави театр запрошує глядача 20 грудня.
Не пропустіть.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина
Фото: Віктор Собко




]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/monmartr-id92917.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92917</guid>
	<title>«Квіти Монмартру» в Одеському лiтературному музеi</title>
	<description><![CDATA[В Золотой залi Одеського лiтературного музею  вiдбувся концерт французської музики]]></description>
<pubDate>Mon, 01 Dec 2025 21:33:21 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Концерт пiд романтичною назвою&nbsp; &laquo;КВIТИ МОНМАРТРУ&raquo; вiдбувся в рамках добре &nbsp;відомого і улюбленого для&nbsp; одеситiв Музично-літературного салону &laquo;Bel Canto&raquo;, яркий вже вiдсвяткував свiй ювiлейний сезон.
Режисер проекту, його творець та натхненник -&nbsp; Заслужена артистка естрадного мистецтва України&nbsp; Юліана Панченко.
Чарiвна ведуча, знавець icторii музики, науковий спiвробiтник музею &ndash; Катерина Єргеєва.
Зал був сповнений.&nbsp; В очікуванні Різдвяних та Новорічних свят цей концерт створив глядачам урочистий та святковий настрій.
Прозвучали твори&nbsp; Ш. Гуно, Г. Доницетти, М. Равеля, К.Сен Санса, Ю. Жиро, Ф. Пуленка, Ш. Дюмона та iнших.
В концерте брали участь:
&nbsp;світова оперна зірка&nbsp; &mdash; Ханна Шафажинська;
заслужена артистка України , солістка Одеського академічного театру музичної комедії імені М.Водяного &mdash; Наталія Ткачук;
соліст Одеського національного академічного театру опери та балету Олексій Грузін;
артистка оркестру Одеського національного академічного театру опери та балету Наталія Мазепа (скрипка);
лауреат міжнародних конкурсів Ксенія Бахчалова;
лауреат міжнародних конкурсів Софія Кокоріна (фортепіано);
Концертмейстери: Віктория Савченко; Тамара Панська; Руфина Балховська; Юлия Руснак.
Також до&nbsp; заходу були запрошені гості:
артист Одеського національного філармонійного оркестру (пiд керiвництвом&nbsp; Хобарта Ерла)&nbsp; Валерій Казаков, (віолончель);
Оксана Андріянова (фортепіано);
артист балету Одеського національного театру опери та балету&nbsp; Сергiй Ткачук;
солістка танцювального ансамблю &laquo;Сузір'я&raquo; Одеського хореографічного центру Юхима Когана Наталія Моісеєва.
Учасники концерту виступали немов у єдиному пориві. Дуже щиро та натхненно.
Без перебільшення можна сказати, що французька музика та оперне мистецтво незмінно викликають інтерес європейської публіки багато століть.
І це невипадково. Теми, які воно порушує, &nbsp;напрочуд актуальні і сьогодні. Боротьба добра і зла, любов і ненависть, вічні пошуки сенсу та філософія життя.
Все це дивним чином переплелося і в концерті &laquo;КВІТИ МОНМАРТРУ&raquo;.
Як завжди, у концерті були несподівані та чудові сюрпризи &ndash; чудові яскраві костюми та зміна сценічних образів.
А ще - дуже зворушливий&nbsp; танець Сергiя Ткачука та Наталі Моісеєвої. Та на завершения концерту - барвистий виступ ансамблю &laquo;Сузір'я&raquo; з хореографічною композицією &laquo;Подорож до Парижа&raquo;.
Все це і, безумовно, висока виконавська майстерність вокалістів та музикантів викликали справжнє захоплення публіки. Зал аплодував стоячи.
Глядачі довго не хотіли залишати Золоту залу музею. А тепер дуже чекають майбутнього Різдвяного концерту в салоні &laquo;Bel Canto&raquo;, який відбудеться 27 грудня.
Не пропустіть.
&nbsp;
Маргарита Коробiцина



]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/nova-limervna-id92916.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92916</guid>
	<title>Нова «Лимерівна»</title>
	<description><![CDATA[В Одеському академічному обласному театрі відбулася прем'єра драматичної п'єси «Лимерівна».]]></description>
<pubDate>Mon, 01 Dec 2025 21:22:09 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[П'єса &laquo;Лимерівна&raquo; Панаса Мирного неодноразово ставилася на сценах багатьох театрів країни та користується заслуженим інтересом публіки.
В Одеському академічному обласному театрі п'єса поставлена вперше, молодим талановитим режисером Олексієм Бельдеєм.
У п'єсі багато негативних перонажів. Їх пристрасті та пороки сплелися в хитрий клубок.
Жадібне бажання матері-алкоголічки розбагатіти за рахунок шлюбу дочки за розрахунком виступає проти забороненої щирої любові - такий поєдинок почуття і обов'язку у виставі.
При цьому плітки та брехня роблять свою чорну справу. Принесена на вівтар серцева жертва молодої дівчини не зробила щасливим нікого з героїв. Лише викликала справжню трагедію та важкі муки совісті матері.
П'єса вдало адаптована до сучасності та формату малої сцени театру.
Бачення режисера відрізняється цікавою розстановкою смислових акцентів та повною мірою відображає властивий Панасу Мирному психологізм твору.
Режисером використовується цікавий прийом за допомогою гриму. Завдяки специфічному &laquo;забарвленню&raquo; на обличчях героїв, стає ясно, хто з них &laquo;замазаний&raquo; у трагедії доведення Лимерівни до самогубства.
У спектаклі зайняті чудові актори.
Постановна група демонструє злагоджену роботу та високий градус сценічних емоцій.
Головна героїня Наталія (А. Данилова) та її мати (Н. Машукова) живуть на сцені практично на &laquo;розрив нерва&raquo;. В образі Карпо Шкандібенко (В.Базаря) є необхідна гротескність.
Акторське рішення вийшло яскравим та значно енерговитратним. До речі, роль матері головної героїні (Машукова) та роль свекрухи (Ганна Дяченко) абсолютно несподівано та дуже ефектно відкрили нові грані таланту актрис.
Взагалі, кожен актор, кожна актриса у новій постановці проявилися по-новому. Це було по-справжньому цікаво. Глибоко захопили глядачів образи Василя (К. Швець) та Кнура Остапа (В. Сальніков), Марусі (Д. Євдокимова). Гарна i Кнур Орішка (Т. Грачик).
Важка життєва історія про молоду жінку, яку побачив глядач, це - глибока психологічна драма опору та боротьби за своє кохання, за людську гідність і свободу вибору. Мабуть, саме ці сенси дозволяють &laquo;Лимерівні&raquo; жити крізь віки і навіть у наш час підкорювати театральну сцену.
&nbsp;
Усім, хто любить п'єси Панаса Мирного, варто бодай хоч раз побачити цю драматичну історію, особливо у новому цікавому адаптованому вигляді.
Маргарита Коробiцина]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/60-j-koncert-bernara-strubera-v-yuvilejnomu-sezoni-ukranskogo-teatru-id92915.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92915</guid>
	<title>60-й концерт Бернара Струбера  в ювiлейному сезонi  Українського театру</title>
	<description><![CDATA[В Одесi  на сценi Одеського академiчного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька  вiдбувся  сумiсний концерт  Бернара Струбера та  Театрального бенду пiд керiвництвом Вадима Бесараба.]]></description>
<pubDate>Tue, 25 Nov 2025 13:45:24 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Відомий французький органіст і джазмен Бернар Струбер, родом зі Страсбурга, має світове визнання завдяки своїй майстерності та оригінальному стилю. З 2011 року він регулярно виступає в Україні і з того моменту ним було зіграно 59 концертів від Харкова до Хмельницького, від Львова до Одеси. Виконавець грав на органі або гітарі, соло, з симфонічними оркестрами, співаками, хорами і навіть з балетом. Щоразу це був унікальний проект, задуманий, створений і написаний саме Струбером.
І ось відбувся його 60-й виступ в Україні на сцені Українського театру.
Цікаво, що в 2011 році Бернар Струбер вже виступав на сцені Українського театру. Це був Одеський міжнародний джазовий фестиваль під керівництвом Юрія Кузнєцова. Тоді він разом з французькими музикантами виконував твори Френка Заппі. А торік Бернару пощастило потрапити на концерт театрального бенду під керівництвом Вадима Бессараба. Вражений тим виступом, Бернар одразу задумав проект &laquo;Гітара і оркестр&raquo;.
&nbsp;
На цю яскраву подію, яка сталася в рамках святкування ювiлею театру, зібралися справжні поціновувачі класичного джазу.&nbsp; Зал був повний. Вела концерт улюблена одеською публікою&nbsp; прекрасна ведуча -&nbsp; неповторна Ольга Леоненко. Її душевність, щирість і відкритість, як завжди, створили надзвичайно теплу&nbsp; атмосферу приємного спілкування виконавців зі своїм глядачем.
&nbsp;
Програма концерту була чудовою. А спільне виконання&nbsp; гітари та оркестру було надзвичайно вражаючим.
Були виконані добре відомі&nbsp; і улюблені джазові&nbsp; твори, а також нові&nbsp; авторські&nbsp; композиції Вадима Бессараба.
&nbsp;Білл Еванс, аранжування&nbsp; Вадим Бессараб &laquo;Waltz for Debby&raquo;,
Арнольд Росс &laquo;Last call for coffee&raquo;,
Вадим Бессараб &laquo;The shades of silence&raquo;.
Сольно Бернар Струбер віртуозно зіграв фантазію на теми відомих джазових стандартів.
І далі&nbsp; - &laquo;Pretty Blue&raquo; Вес Монтгомері,
Дюк Еллінгтон &laquo;Prelude to a kiss&raquo;,
&laquo;Tune up&raquo; Майкл Девіс,
&laquo;My one and only love&raquo; Гай Вуд,
Вес Монтгомері &laquo;The Thumb&raquo;,
&laquo;How insensitive&raquo; Карлос Жобін,
&laquo;Blue'n Boogie&raquo; Діззі Гіллеспі, Френк Папареллі,
Вадим Бессараб &laquo;Not lyrical mood&raquo;.
Це був подих з'єднання&nbsp; сучасностi&nbsp; та українських традицiй. Не повторное спільне музикування створив
неперевершений Театральний бенд&nbsp; у складі:
Ольга Глушенко - скрипка
Інна Федосєєва - скрипка
Наталя Колеснік - альт
Оксана Шагова - віолончель
Роман Черкас - флейта
Віталій Безюльов - саксофон
Віктор Глушенко - контрабас
Ярослав Прохоров - ударні.
&nbsp;
Цього вечора кожен інструмент оркестру звучав надзвичайно&nbsp; цікаво,&nbsp; барвисто та насичено.
Скрипки, контрабас, саксофон, ударні і, безумовно, рояль,&nbsp; в певні моменти композиції виступали соло. Кожен&nbsp; голос інструменту вражав своєю яскравістю. Крiм того, кожен інструмент, немов перегукувався з гітарою Бернара Струбера, створюючи свій неповторний музичний&nbsp; діалог.
Можна сказати, що коли&nbsp; зi&nbsp; сцени&nbsp; прозвучали запальнi ритми джазу,&nbsp; в залi вiдбулася справжня святкова ейфорiя. Публіка довго&nbsp; не хотіла&nbsp; відпускати музикантів.&nbsp; І, звичайно, під гучні оплески, виконавці були викликані&nbsp; на біс. Серця глядачiв були зiгрiтi об'єднуючим полум'ям натхнення.
І хоча б не надовго,&nbsp; нехай всього лише&nbsp; на півтори години, всі присутні відчули звільнення від тягаря війни. Кожен глядач отримав заряд бадьорості і відчув сили та бажання жити далі всупереч усім бідам нашого часу.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина



]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/fotografya-ne-mozhe-brehati-id92914.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92914</guid>
	<title>Фотографія не може брехати</title>
	<description><![CDATA[Саме таким був девіз Одеського фотографічного товариства, що існувало  у 19 столітті. Саме його дотримувався видатний фотограф Одеси, майстр документальної репортажної зйомки Вікентій Матвійович Кугель, ім'я якого було нещодавно відкрито.]]></description>
<pubDate>Fri, 21 Nov 2025 15:13:18 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[18 листопада&nbsp; у Одеській національній&nbsp;&nbsp; науковій&nbsp; бібліотеці&nbsp; відбулася лекція, присвячена істор творчість Кугеля.
Завідуюча відділом&nbsp; бібліотеки Тетяна Щурова представила&nbsp; присутнім лектора -&nbsp; співробітника відділу&nbsp; мистецьтв,&nbsp; дослідника історії фоторгафії, відомого&nbsp; одеського фотохудожника Олександра Якимчука.
Ведучий&nbsp; зустрів&nbsp; слухачів у&nbsp; відділі рідкісних видань та рукописів. А це було, безумовно символічно. Бо слухачам крім лекціі&nbsp; був представлений&nbsp; альбом, що&nbsp; зберігається там, під назвою "Вікентий Кугель. Погляд фотографа" - видання не просто рідкісне, а цілком унікальне.
Завдяки&nbsp; щирому глибокому інтересу Олександра&nbsp; до дослідження історії&nbsp; фотографії,&nbsp; його палкому ентузіазму, його великому професійному досвіду і, головне, любові до рідного міста і всього живого, всі присутні мали можливість доторкнутися&nbsp; до творчості майстра починаючи з 1913 по 1953 рік.&nbsp; Лектор нагадав присутнім про те, яким чином 4 роки тому сталося відкриття творчості&nbsp; В. Кугеля.&nbsp; Розповів про відомого фотографа Анну Голубовську мецената і колекціонера&nbsp; Юрія Маслова - тих самих людей, які зробили все, щоб історія Одеси була доповнена унікальною знахідкою.&nbsp; Це дуже важливо, бо ця&nbsp; знахідка проливає світло на певний&nbsp; історичний період,&nbsp; значно розширює наші знання про нього, служить безперечним свідченням минулих подій.
А далі&nbsp; була&nbsp; дуже змістовна&nbsp; розповідь про величезну роботу по створенню альбома&nbsp; світлин В. Кугеля. А ще - про знахідку його могили на Другому Христіанському кладовищі. Про&nbsp; пошук нащадків майстра, про доленосну зустріч та спілкування з онукою&nbsp; Вікентія Матвійовича - Наталією, яка дала своє благословення на створення альбому,&nbsp; допомагала його&nbsp; складати і розповідала все, що пам'ятала про свого дідуся і їхнє життя в Одесі.
Ведучий&nbsp; ілюстрував свою розповід світлинами В. Кугеля на великому екрані. Серед них було&nbsp; показано багато&nbsp;&nbsp; досі невідомих&nbsp; дуже цікавих&nbsp;&nbsp; світлин. Річь у тім, що до альбому увішло біля 400 світлин, а взагалі&nbsp; спадщина&nbsp; фотографа складає понад 2 тисячі знімків.
Отже, стисло ( але з деякими подробицями) ,&nbsp; про все, що що гості почули на лекції.
Відкрити ім'я&nbsp; видатного&nbsp; фотографа Одеси, майстра документальної репортажної зйомки Вікентія Матвійовича Кугеля&nbsp; Олександру&nbsp; Якимчуку допоміг його величність Випадок. Хоча схоже, що ті події, які&nbsp; відбулися слідом, більшою мірою пояснюються втручанням саме&nbsp; Вищих&nbsp; сил. А може бути -&nbsp; неймовірною любов'ю Всесвіту до нашої неповторної&nbsp; Перлини біля моря.&nbsp; За розповідями учасників подій, сталася&nbsp; ціла низка чудес, що слідували одне за одним.
Знайшовши в інтернеті людину, яка пропонує до продажу&nbsp; картонну коробочку 19 століття, в якій лежить скляна&nbsp; пластина (носій фотографії), Олександр зустрівся з продавцем. Під час зустрічі з'ясувалося, що таких рідкісних пластин&nbsp; - цілий ящик. На пластинах - унікальні раніше невідомі фотографії Одеси в період з 1913 по 1953 рік. Однак, ім'я власника продавець не повідомляв.&nbsp; При цьому він висловив намір&nbsp; розпродавати колекцію по частинах. Розуміючи, що цього робити не можна, оскільки тоді&nbsp; найцінніші кадри будуть просто втрачені, Олександр Якимчук повідомив про раритетну знахідку своєму другові, відомому фотографу, історику фотографії Анні Голубовській.
Анна всім серцем&nbsp; відгукнулася на подію, пов'язану з історією рідного міста, і долучилася до процесу пошуку мецената для викупу всієї колекції. Цим&nbsp; меценатом став чудова&nbsp; людина, колекціонер Юрій Маслов. Таким чином, запланований продавцем хід речей, дивним чином був&nbsp; порушений. А унікальна за своєю історичною цінністю&nbsp; знахідка стала надбанням Одеси.
Далі почалася довга, ретельна, дуже кропітка і трудомістка робота співавторів майбутнього альбому Кугеля, з відновлення знімків, їх опису та атрибуції. Згодом продавець колекції відкрив ім'я фотографа і передав дослідникам його візитні картки.
Так Одеса дізналася ім'я Вікентія Матвійовича Кугеля.
Творчість Кугеля&nbsp; і розповіді&nbsp; онуки&nbsp; про нього дозволяють зробити висновок про те, що&nbsp; він був унікальною особистістю.
Німець за національністю, архітектор за професією і фотограф за покликанням.
Він став очевидцем трьох різних епох.&nbsp; Кугель&nbsp; віртуозно помічав найдрібніші деталі, влучно фіксував прекрасне і будь-яку побачену подію, майстерно занурювався в атмосферу того місця, де перебував.
Ця дивовижна людина якимось дивом вижила в непростий неспокійний час Жовтневого перевороту, Громадянської війни, пережила окупацію Одеси румунами,&nbsp; дожила до початку технічного прогресу і, як зразковий сім'янин, виростила два покоління нащадків. Кугель відчував себе ОЧЕВИДЦЕМ зміни часів. І проніс це призначення через все своє життя. Його очима був прекрасний дорогий фотоапарат. Що теж можна вважати дивом для нас, сьогоднішніх. Якість знімків - чудова.
За 2 години лекції про Кугеля перед нами фактично промайнуло&nbsp; 40&nbsp; років з життя рідного міста. Це було дивно і неймовірно цікаво.
Скажімо, що ще одним безперечним дивом стало віднайдення і&nbsp; гідне оновлення могили&nbsp; В. Кугеля. Справа в тому, що точне місце його&nbsp; поховання&nbsp; не було відомо. Але Олександр Якимчук розповів про те, як, проявивши завидне терпіння і наполегливість у її пошуках, довго ходив по кладовищу і, знову ж таки, дивним чином, вийшов прямо на могилу Вікентія Матвійовича. Зараз, завдяки зусиллям співавторів альбому, могила фотографа оновлена і&nbsp; доглянута.
Під час лекції Олександр Якимчук кілька разів висловив подяку Ганні Голубовській та Юрію Маслову, підкресливши, що без їхньої спільної роботи нічого б не вийшло.&nbsp;
Всі присутні на лекції одесити приєдналися до вдячностей Олександра, а також подякували йому за змістовну розповідь, повну несподіваних відкриттів, і ту величезну роботу, яка триває досі.
На згадку про Вікентія Кугеля у його онуки, а тепер у нас, одеситів, залишилися його робочі інструменти і надзвичайно талановиті знімки. До слова зазначимо, що доля і життя Наталії Кугель в контексті світової історії та культури не менш цікаві і, очевидно, вимагають окремого опису згодом.
Якщо ви досі не знайомі з унікальною творчістю Кугеля, обов'язково подивіться альбом його фотографій у бібліотеках міста. Це прекрасна можливість доторкнутися до живої історії Одеси.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина
Фото Ігор Пороник, Володимир Чаплін






&nbsp;]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/svtlo-visoko-muziki-v-temryav-vjskovogo-blekautu-id92913.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92913</guid>
	<title>Світло високої музики в темряві військового блекауту</title>
	<description><![CDATA[Четвертий рік триває війна. Всім важко не тільки від обстрілів, втрати близьких та дефіциту найбільш необхідного, важко від холоду і відсутності світла.  Одесити і гості міста виживають, як можуть. Але дивним залишається той факт, що без зустрічей з мистецтвом люди виживати не можуть. Багато людей  продовжують ходити в театри і на концерти. І ці зустрічі, особливо з музикою, навіть у період блекауту, зцілюють, окриляють і дають сили жити далі.]]></description>
<pubDate>Tue, 11 Nov 2025 12:21:20 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Перший військовий блекаут&nbsp;&nbsp; був&nbsp;&nbsp; незвично важким.&nbsp;
Того року&nbsp; відомі одеські&nbsp; музиканти - соліст Одеської обласної філармонії ім. Давида Ойстраха, лауреат міжнародних конкурсів Михайло Ксида та заслужена артистка України Діана Гульцова, втілили в життя&nbsp; ідею прекрасного&nbsp; проєкту під назвою &laquo;Осінній&nbsp; вечір у Філармонії&raquo;. Почали з камерного залу Філармонії. Зал був повний. Цей перший вечір пройшов в прямому сенсі&nbsp; при свічках. На підсвічниках, розставлених в залі,&nbsp; мерехтіли високі свічки, а зі сцени лилася чарівна музика рояля, скрипки, кларнета. Був навіть вокал. Програма була змішаною, звучала як середньовічна, так і сучасна музика.
Через рік, Михайло Ксида і Діана Гульцова знову запросили глядачів та нову&nbsp; програму з цікавими творами та
віртуозними виконавцями. І знову зал був повний, а вечір пройшов з великим успіхом.
&nbsp;Стало зрозуміло, що ідея&nbsp; проєкту полюбилася глядачам.&nbsp; Взагалі, за роки свого існування проєкт,&nbsp; підкорив одеську публіку різноманітними концепціями,&nbsp; авторськими аранжуваннями та&nbsp; несподіваними відкриттями.
Дійсно, до&nbsp; 2025 року &laquo;Осінній вечір у Філармонії&raquo; став традицією, перейшов до її Великої зали і, по суті, перетворився на справжній музичний фестиваль.
Концертну програму цього року склали класичні шедеври видатних композиторів Франції, таких як Жан Батист Люллі, Жан-Філіп Рамо, Франсуа Куперен, Марен Маре, Клод Дебссі, Даріус Мійо, Каміль Сен-Санс, Габріель Форе, Жюль Масне, Лео Деліб, Моріс Равель.
Прозвучала широка палітра музичних творів &mdash; від XVII до XX століття &mdash; в авторських аранжуваннях для кларнета, клавесина та оркестру.
Вона ожила&nbsp; у виконанні Міхаіла Ксіди (кларнет), Діани Гульцової (рояль, клавесин) та камерного оркестру філармонії під орудою головного диригента Ігоря Шарука.
У концерті взяли участь артисти Національного одеського симфонічного оркестру &mdash; Кірілл Бендеров (скрипка) та Олександр Шагов (контрабас)
Цього вечора кожен учасник фестивалю був на майже недосяжній висоті.
Міхал Ксіда,&nbsp; який став&nbsp; справжнім віртуозом, грав так, ніби&nbsp; кларнет був зримим продовженням його&nbsp; душі та серця.&nbsp; Були чудові Кирило Бендеров (скрипка) і Олександр Шагов (контрабас) . Кирило&nbsp; тонко&nbsp; передав весь&nbsp; психологізм класичної&nbsp; французької музики,&nbsp; а Олександр майстерно&nbsp; відобразив її реалістичну спрямованість, яка&nbsp; гармонійно поєднувалася з&nbsp; мелодикою виконуваних творів.
Діана Гульцова була вище всiляких похвал!&nbsp; Ніжне, майже шовкове виконання тонких, по-середньовічному чарівних мелодій&nbsp; символічно відобразило умиротворене, чисте і спокійне життя минулого. Здавалося, що глядач бачить казкову картинку.&nbsp;&nbsp; Старовинний замок, молоду чарівну дворянку за клавесином і благородного чоловіка, який трепетно слухає її. Безперечно, це -&nbsp; дуже гарно і захоплює зір і слух.
А коли&nbsp; дует скрипки (Заслужена артистка України Олена Єргієва) і&nbsp; кларнета (Михайло Ксіда) виконували&nbsp;&nbsp;&nbsp; Les Cygne Сен-Санса, зал завмер. Та й як інакше?&nbsp; Адже дует чудово передав витончену споглядальність і вишуканість образів, відзначену в майже невловимих і зворушливих&nbsp;&nbsp; інтонаціях музикантів.
Безумовно,&nbsp; чудовим&nbsp; був&nbsp; Камерний оркестр Філармонії, пiд орудою Заслуженого артиста Украiни Iгоря Шаврука. Без жодного перебільшення можна сказати, що на час концерту&nbsp; він перетворився на&nbsp; Orchestre de Paris.
Романтика, легка загадковість і повітряна легкість французької музики&nbsp; та висока майстерність виконавців цього вечора не просто вразили глядачів. Всім людям,&nbsp; втомленим від війни, всім&nbsp; страждаючим, розчарованим і засмученим вони подарували&nbsp; відпочинок і розраду&nbsp; душі.&nbsp; Нехай це світло високої музики горить довгі роки.
&nbsp;
Текст i фото
&nbsp;Маргарита Коробіцина



]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/benefs-duzhe-vikonavchogo-direktora-posolstva-gumoru-id92912.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92912</guid>
	<title>Бенефіс дуже виконавчого директора Посольства Гумору</title>
	<description><![CDATA[У театрi " Маски" відбувся бенефіс відомого українського артиста Олексія Агоп'яна, присвячений його 65-річному ювілею.]]></description>
<pubDate>Tue, 21 Oct 2025 15:59:45 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Олексій Мігранович Агоп'ян український актор, сценарист, педагог, якого дуже люблять одесити. Отже, народився вiн саме в Одесi та плiдно працює у рідному місті в комiчному жанрi вже 45 років.
Велику популярність здобув завдяки зйомкам в комедiйних серiалах &laquo;Маски-шоу&raquo; та &laquo;Каламбурі&raquo;, рейтинги яких своего часу, як то кажуть, "зашкалювали". Крiм того, знявся у бiльш нiж 20-ти рiзножанрових кiнокартинах.
Взагалі, в театрі та кіно актор зіграв масу ролей у жанрі гротеску, клоунади, пантоміми. Але не лише так. Маючи безумовний дар драматичного актора, він створив ще багато цікавих різноманітних сценічних та кіно-образів. Сьогоднi Олексій Агопьян - ведучий актор та виконавчий директор театру "Маски". При цьому директор театру Борис Барський жартує, що його заступник - "ДУЖЕ виконавчий директор".
Оскільки театр "Маски" називають Посольством гумору, без перебільшення можна сказати, що ювілей дуже виконавчого директора посольства вдався на славу. Адже вiв цей вечір чудовий ведучий Ігор Окс. А привітати ювіляра, особисто зi сцени та он-лайн, поспішили самі одеські одесити", улюблені коміки міста, вiдомi дiячи мистецьтв, члени Всесвітнього клубу одеситів та популярнi українські актори. Серед них Юрій Стицьковський, Юрій Володарський, Георгій Делієв, Олег Філімонов, Олександр Тарасуль, Світлана Фабрикант, Олена Павлова, Юрій Ющенко, Олександр Коханчик, Віктор Андрієнко та iншi.
У цей же час зал був повний справжніми друзями, відданими шанувальниками та шановними гостями Олексія Агоп'яна. Також привітати ювіляра прийшли представники ветеранських організацій ЗСУ. Назвати всіх присутніх у залі просто неможливо. Проте можна констатувати, що це був аншлаг.
Атмосфера вечора була просто чарівною, по-справжньому теплою з нотками ностальгії за часами миру та молодості ювіляра. Почалося свято з урочистого нагородження Олексiя Агоп'яна представниками департаментів культури Обласної ради народних депутатів, Обласної військової адміністрації та мерії Одеси знаками дяки та цінними подарунками. Ювіляр щиро подякував представникам влади та всім почесним гостям, побажав миру та благополуччя.
Далі почалося справжнє свято з комічною одеською назвою "Беня Фіс". Воно було сповнено несподіваних оригінальних імпровізацій, цікавих номерів та зворушливих сюрпризів. Олексій Агоп'ян, Юрій Стицьковський, Борис Барський, а також ведучi актори театру показали комічні мініатюри, зіграли фрагменти популярних вистав театру, а Олександр Коханчик виконав свої авторські пісні. Глядачі сміялися, були зворушені та приємно здивовані. Словом, пережили весь спектр емоцій разом із його учасниками.
Безумовно цікавим був виступ учнів О. Агоп'яна з міні-виставою "Французькі фарси". Також дуже вдалим був й виступ учнів разом з вчителем. Ці молоді люди - зовсiм юні. Але дуже талановиті. І незважаючи на свій вік, вони вже артисти! Справжні артисти &ndash; коміки, продовжувачі справи свого наставника.
Зал буквально просочився шаленою енергетикою всiх учасникiв цього чарiвного вечора. Розходитися не хотілося нікому. Взагалі все що відбувалося в Посольстві гумору на "Беня Фісі" було унікальним. Багато глядачів говорили, що хотіли б повторити перегляд побаченого. Хто знає? Можливо, цього дня народився задум прем'єри нової вистави Посольства гумору.
Оксана Квiтка




]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/nova-vha-v-rozvitku-dzhazu-v-odes-id92911.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92911</guid>
	<title>Нова віха в розвитку джазу в Одесі</title>
	<description><![CDATA[«Світ задихається від невігластва і жорстокості.

І рідко народжуються вчені, здатні розкрити таємниці життя. Або співаки, своїми піснями пробуджують надію...

Не можна допустити, щоб згас промінь Світла і Добра».]]></description>
<pubDate>Wed, 24 Sep 2025 13:00:45 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Щоб попри все Світло не згасло, Маестро Олексій Пєтухов, його джазова академія, KGroup Music Art Promo та партнери, Валерія Виноградова, Ганна Волошина, Катя Чалая, Iлля Александров та Ботанічний сад Одеського національного університету створили&nbsp; незвичайну,&nbsp; по-справжньому цікаву і безперечно&nbsp; прекрасну подію: Jazz Botanic Fest. Осінній фестиваль джазу під сакральним дубом.
Традиція проведення джазових фестивалів в Одесі має свою історію. Здавалося, що тільки війна може&nbsp; перервати цей ланцюг улюблених одеситами музичних&nbsp; подій. Звичайно, воєнний час змінив багато чого. Але не зруйнував традицію. Більше того, цього року народилася нова, що має символічне значення.
Ідея проведення фестивалю&nbsp; під одним із найстаріших і найвидатніших дерев Одеси, розташованих у межах міста, дійсно має символічне значення.
Саме дуб шанується в багатьох культурах світу. Це дерево символізує міць, силу, стійкість, довголіття, витривалість і благородство, вірність і мужність, а також зв'язок з вищими силами.&nbsp;
Наш знаменитий величезний дуб знаходиться в самому центрі Ботанічного&nbsp; саду. Він&nbsp; користується особливою пошаною і повагою ботаніків і жителів міста. За підрахунками фахівців, цьому велетню більше 200 років - він майже ровесник Одеси. Ось чому&nbsp; це - справжній приклад сакральних&nbsp; дубів. Завдяки міцним розлогим гілкам, дуб гарний у будь-яку пору року. А восени - особливо. Цієї осені він став гостинним господарем і&nbsp; покровителем&nbsp; міжнародного джазового&nbsp; фестивалю.
Програма фестивалю була різноманітною і дарувала&nbsp; несподівані прекрасні сюрпризи. Протягом&nbsp; двох днів на зеленій сцені виступило безліч відомих виконавців. Погода в дні фестивалю&nbsp; була прекрасною. Атмосфера події - святковою.&nbsp; Запальні ритми джазу під покровом сакрального дуба, чарівні пейзажі Ботанічного саду, справжні поціновувачі високої музики...&nbsp;
Все це на деякий час дозволило забути про важку реальність воєнного часу, поринути в казкові далині романтичних мрій, прекрасних почуттів і чарівних мелодій. А головне, відчути теплу хвилю Світла, яку всім присутнім подарував фестиваль.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина.
&nbsp;
P. s. На отримані&nbsp; від проведення Фестивалю кошти&nbsp; Ботанічний сад буде відновлювати оранжереї, які були зруйновані після чергових атак шахідів.&nbsp; Бути добру!
Фото Ольга Леман
Маргарита Коробiцина  



]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/varna-prijma-mzhnarodnu-vistavku-ukranskogo-mistectva-mzh-prostorom-domom-mst-mzh-kulturami-ta-dolyami-id92910.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92910</guid>
	<title>Варна приймає міжнародну виставку українського мистецтва: «Між простором і домом» – міст між культурами та долями.</title>
	<description><![CDATA[Варна, Болгарія – 11 вересня 2025 року в Галереї «Простір можливостей» у Варні відбудеться урочисте відкриття міжнародної виставки «Між простором і домом».]]></description>
<pubDate>Wed, 10 Sep 2025 14:58:03 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Ця подія стане не просто демонстрацією мистецтва, а й глибоким дослідженням теми пошуку ідентичності та дому в умовах мінливого світу, об&rsquo;єднуючи талановитих українських художників, що живуть і творять у різних куточках планети.
Кураторський погляд: Олена Самойлова &ndash; від біженки до куратора, що творить мости мистецтвом.
Центральною фігурою цього&nbsp; проекту є його кураторка &ndash; Олена Самойлова (Olena Samoilova). Олена &ndash; унікальне поєднання творчоi людини з економічною освiтою, що дозволяє їй майстерно наводити мости між творчим баченням та практичною реалізацією проектів. Активна діячка культури та суспільного життя, Олена Самойлова сьогодні є проєктною менеджеркою творчих проєктів у британській компанії Creative Union +44, - шлях, пройдений нею від біженки з України до фігури в міжнародній культурній&nbsp; компаніі. В Україні її неодноразово відзначали грамотами та медалями за активну громадську, культурну та соціальну діяльність. У Лондоні Олена активно залучена до культурного життя української громади, організовуючи виставки та курси академічного малювання, постійно розширюючи географію своїх міжнародних культурних, освітніх та соціальних ініціатив. Її кураторське бачення спрямоване на те, щоб мистецтво стало опорою та способом адаптації у світі, де географія та обставини постійно змінюються.
Олена Самойлова, кураторка виставки, зазначає:
&laquo;Ця виставка &ndash; це наш голос, наша розмова зі світом&nbsp; про біль розлуки і водночас про неймовірну силу, яка дозволяє творити, шукати нові сенси та будувати майбутнє. Кожна робота, представлена тут, &ndash; це шматочок української душі, яка знаходить&nbsp; дім в "просторі" своєї творчості. Ми прагнемо показати, що українське мистецтво живе, розвивається і є невід'ємною частиною світового культурного процесу, і&nbsp; зараз воно потребує максимальної підтримки та уваги&raquo;.
Голоси українських митців: особисті історії та діалог зі світом.
Виставка представить роботи 15 українських художників, чиї долі та творчість нерозривно пов'язані з темами пошуку дому та внутрішнього простору. Серед них &mdash; члени Національної спілки художників України, викладачі художніх вищих навчальних закладів, визнані майстри живопису, графіки, скульптури та фотографії. Їхні роботи &ndash; це живий діалог зі світом, що відображає багатство стилів та технік: від класичного живопису до сучасної графіки, від художньої фотографії до експериментальної пластики.
Особливий фокус на яскравих індивідуальностях:

Марія Гаркуша (Mariia Harkusha) : Талановита молода&nbsp; українська художниця, яка живе і працює в Лондоні. Марія, маючи досвід викладання академічного малювання як в Україні , так і у Великій Британії, привносить у свої роботи глибоке розуміння форми та кольору. Її освіта в Одеському коледжі&nbsp; на факультетi дизайну та Київській академії мистецтв стала основою її майстерності, якою вона щедро ділиться зі своїми учнями та глядачами. Роботи Марії стануть одним із яскравих прикладів того, як митці розвивають творчість у новому середовищі.
&nbsp;Ірина Понамарчук: Сучасна українська художниця, чиї роботи пронизані світлом та позитивною енергією. Ірина працює в стилі реалізму. Її місія &ndash; донести мистецтво до людей, показуючи їм красу світу. Роботи Ірини знаходяться в приватних колекціях по всьому світу &ndash; в Англії, Німеччині, США, Нідерландах, Болгарії, Австралії та Італії. Особливе місце на виставці займуть її акварелі, написані у Варні у 2023 році, присвячені рідному Києву та Подолу &ndash; місцю, де вона мешкала до війни. Також будуть представлені роботи, створені на березі &nbsp; моря, що символізують нове життя та надію.&nbsp;
Лідія Лазарцсева: Видатний викладач Одеського художнього фахового коледжу ім. М.Б. Грекова,&nbsp; вона передає свої знання в галузі художнього декорування середовища. Лідія Лазарцева, член Спілки художників України та працює в різних техніках. Її унікальні твори, такі як скляна мозаїка &laquo;Мешканець глибин&raquo; та керамічні роботи &laquo;Трикутна гармонія&raquo;, &laquo;Вечір&raquo; , демонструють глибоке володіння матеріалом та формою.
Коротко про інших учасників:
Виставка також представить роботи Юлії Барко, співорганізаторки проєкту, чия участь підкреслює єдність та взаємодопомогу в українській творчій спільноті. Анна Гаріб, Христина Васка та Ольга Роховська та інші талановиті художники, кожен зі своїм унікальним стилем та баченням, зроблять свій внесок у багату палітру цієї експозиції, демонструючи багатогранність сучасного українського мистецтва.
Міст між Варною та Лондоном:
Особливістю проєкту стане конкурсна програма: найкращі твори, відібрані куратором та експертним журі, будуть представлені на майбутній виставці в Лондоні. Це створює символічний та реальний міст між Варною та культурною столицею Великої Британії, підкреслюючи глобальне значення українського мистецтва.
Відкриття виставки супроводжуватиметься музичним виконанням та вітальними словами художників з України, Болгарії та Англії, що ще більше зміцнить міжнародний характер події.
Організатори та партнери:


Кураторка: Олена Самойлова (Olena Samoilova)


За підтримки: Creative Union +44 (Лондон) та асоціація &laquo;Оранта&raquo;


Співорганізатори: Юлія Барко, Вадим Луговський













]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/vsesvt-damsko-sumochki-id92909.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92909</guid>
	<title>Всесвіт дамської сумочки</title>
	<description><![CDATA[У комунікативно-виставковому просторі «Квартира 6» Музею ім. О. В. Блещунова проходить  нова виставка, яка дуже зацікавить жінок.

На  виставці «Всесвіт дамської сумочки» експонується колекція художниці, колекціонерки та реставраторки Наталії Осадчук.]]></description>
<pubDate>Wed, 13 Aug 2025 21:37:30 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Якщо ви - шанувальниця історії, мистецтва, моди та старовинних жіночих речей, ця подія - саме для вас.
Ця нова експозиція музею розповість вам про прекрасну половину людства,&nbsp; про красу в привабливих подробицях, про жіночий стиль і, головне -&nbsp; про пам&rsquo;ять, яку зберігають улюблені речі.
У двох залах&nbsp; ви&nbsp; можете побачити 22 чарівні дамські сумочки. Але не тільки сумочки! Вас зустрінуть ще&nbsp; понад 130 автентичних аксесуара з кінця ХІХ-початку ХХІ століття. Вони - справжні&nbsp; свідки епохи. Кожен&nbsp; об&rsquo;єкт виставки розповідає&nbsp; історію своєї володарки.
Коли дивишся на колекцію Наталії Осадчук, розумієш, з якою розумністю створювалися усі ці сумочки!&nbsp; До них навіть додавався цілий набір з пудрою,помадою, перчатками...
Як майстерно підберали тканини, як витончено прикрашали!
Бути жінкою вчили з дитинства,&nbsp; особливо&nbsp; у ХІХ&nbsp; столітті. Це було в ті часи цілим мистецтвом, тому й сумочку дама мала вміти підібрати собі з справжньому смаком!
Виставка дуже цікава.&nbsp; У повітрі вітає дух старовини т краси. Усі експонати дихають елегантністю та вишуканістю.
А ще, ви можете побачити безліч фотографій відомих в історії жінок. Розглянути їх улюблені сумочки і помилуватися ними. Завітати на лекції та майстер-класи Наталії Осадчук.
Виставка триватиме до 10 вересня 2025 року у &laquo;Квартирі 6&raquo; Музею ім. О. В. Блещунова (Одеса, вул. Польська, 19, вхід з боку двору).
Не пропустіть.
&nbsp;
Текст та фото: Маргарита Коробіцина


]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/ln-dol-id92908.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92908</guid>
	<title>Лінії долі</title>
	<description><![CDATA[Відлуння  ювілеєю.

 

Що таке Доля? Неминучість? Фатум? Доля? Простий збіг обставин або фортуна? А, може бути - величезна праця і терпіння випробувань?  Чи можна її змінювати? В історії моєї героїні, швидше за все - це  Вища сила, яка вела її по життю і певним чином склала навколо неї обставини і навіть її вчинки.]]></description>
<pubDate>Thu, 07 Aug 2025 21:48:46 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Моя розповідь про чудову актрису і прекрасну людину. У неї дивовижної краси зовнішність, безмежна жіночність, талант неймовірної сили і величезна багатогранна душа. Для мене вона - справжній діамант сцени. Справжня героїня, з рідкісним даром різноплановості. Актриса, поцілувана Богом. Не інакше.
Багато разів чула від одеських театралів: &laquo;Це ж наша Мерелін Монро.У певному сенсі можу погодитися з цим порівнянням, визнаючи&nbsp; і серйозні&nbsp; відмінності. Тому що жінки, з дивовижним збігом зовнішньої і внутрішньої краси,&nbsp; народжуються дуже рідко. Можливо, раз на століття. Вона неповторна - настільки яскрава&nbsp; в ній індивідуальність. Це - народна артистка України Ольга Равицька.
&nbsp;
Сім'я. Шкільні роки.
&nbsp;
Ольга Василівна Равицька (уроджена Рудницька) народилася&nbsp; 30 травня 1960 року в місті Суми, в сім'ї льотчика-випробувача і вчительки фізики та математики.
Інтелігентність батьків у повній мірі передалася їхній єдиній дочці. Високий рівень інтелекту, освіченість, висока культура - прекрасні якості, що походять від родини.Плюс якості, що походять від сільських дідусів і бабусь - велика працьовитість, терплячість, прагнення до порядку і здатність наполягати на своєму. Крім того - сила духу. Адже обидва діди Ольги пройшли війну і вистояли у всіх випробуваннях. Недарма східні мудреці вважають, що Доля - результат багатьох вражень, отриманих в дитинстві, в батьківській родині.
Не можна сказати, що життя якось балувало Ольгу.&nbsp; Накопичення переживань у скарбничку мудрості почалося з самого дитинства. Ще до народження дівчинки,&nbsp;
на випробуваннях нової моделі літака батько переніс важку&nbsp; аварію. Він невдало катапультувався з димлячої машини і більше півроку лікувався.лікувався&nbsp; в госпіталі. Після лікування був змушений&nbsp; залишити авіацію. Пішов працювати на завод. Це мало свої наслідки. Після пережитого, характер батька став непростим. Коли народилася дівчинка,&nbsp; його радості не було меж. Він шалено любив дочку. Але нічого не міг вдіяти зі своїм&nbsp; характером. Напевно, він постійно думав про те, що&nbsp; в&nbsp; житті все може змінитися в одну мить.&nbsp; Головне - намагатися передбачити і намагатися запобігти життєвим бідам. Був дуже суворий і часом впертий. Але для Ольги цей досвід дитячих вражень&nbsp; став основою майбутньої професійної майстерності.
У другому класі &nbsp;Оля вирішила&nbsp; піти&nbsp; в драматичний гурток! Але брали&nbsp; туди тільки з 4 класу.&nbsp; Бажання займатися було таким сильним, що&nbsp; довелося зіграти свою першу роль чотирикласниці. Педагоги повірили і взяли дівчинку в групу. Заняття там&nbsp; дуже подобалися їй, було цікаво. Багато чого виходило.
А коли прийшов час вибирати професію, Ольга вирішила вступати до театрального інституту. Батько не схвалив цей намір, вважаючи його невдалим. Намагаючись напоумити дочку, він малював &laquo;страшні&raquo; картинки бідності і пліток навколо життя артистів. Але не дивлячись на категоричний протест авторитетного батька, Ольга настояла на своєму. Очевидно, це була яскрава ілюстрація мудрості життя: Доля - це не тільки очікування чогось, це - результат вибору. Вона так і вирішила: &laquo;Якщо помилюся у виборі, буду звинувачувати тільки себе, а не батьків!&raquo; І вступила з першого разу!
&nbsp;
Студентські роки. Доленосна зустріч.
&nbsp;
Ольга Равицька навчалася на театральному факультеті&nbsp; Харківського інституту мистецтв (нині &mdash; Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського) на курсі професора О. Б. Глаголіна.
Вона потрапила до режисера Олександра Барсегяна. У Харківському російському академічному театрі імені Пушкіна Барсегян ставив виставу &laquo;П'ята колона&raquo; за Е. Хемінгуеєм. Він запросив студентку Рудницьку на роль Дороті Бріджес. Роль вдалася. Так, власне, з самого першого курсу і почався трудовий стаж талановитої акриси. Доля проклала для неї нову лінію життя. А може, сам Бог вів талановиту дівчину до її театрального втілення. На сцені їй фактично відразу дісталися значні ролі. Стюардеса &mdash; &laquo;Аеропорт&raquo; за А. Гейлі. Ользі&nbsp; навіть&nbsp; дозволили вільне відвідування інституту.&nbsp;&nbsp; Закінчила його 1981 року. Ця лінія Долі&nbsp; і далі продовжилася на сцені театру.
&nbsp;
Зустріч з Ігорем Равицьким.
&nbsp;
Ця доленосна зустріч&nbsp; відбулася&nbsp; ще в театральному гуртку. Равицький дуже подобався&nbsp; Ользі, як режисер і педагог.&nbsp; Вона переглянула всі&nbsp; його вистави. Чи могла знати тоді захоплена дівчинка, що Ігор стане коханням усього її життя? А ось Доля знала. І&nbsp; через багато років підготувала&nbsp; зустріч і&nbsp; кілька несподіваних&nbsp; поворотів на шляху.
Нова зустріч сталася, коли&nbsp; Ольга вже була молодою актрисою. На той час вона грала в театрі&nbsp; 5 років. І коли режисер Равицький&nbsp; прибув із Сум&nbsp; до Харкова дивитися випускників, відразу звернув увагу на Ольгу. Цікаво, що повертатися назад додому вона не хотіла.
Однак, і тут втрутилася Доля. Тому що Доля - це те, що трапляється з тобою всупереч усім планам.
Вийшло так, що в&nbsp; 1984 році через хворобу мами Ользі&nbsp; все-таки довелося повернутися додому в Суми.&nbsp; І там її відразу взяли в Сумський театр.&nbsp; А режисер Ігор Равицький ввів її на роль Аксиньї в &laquo;Тихому Доні&raquo;. А ще&nbsp; доручив роль Марійки в &laquo;Солдатській вдові&raquo; М. Анкілова.
У 1984&mdash;1988 рр. вона була актрисою Сумського театру драми та музичної комедії імені М. Щепкіна.
Вони працювали разом все життя.
Від 1988 року &mdash; артистка Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені Василя Василька (ролі: Катаріна &mdash; &laquo;Приборкання норовливої&raquo; В. Шекспіра, Беатріче &mdash; &laquo;Принцеса Брамбілла&raquo; за Е. Т. А. Гофманом, Марися &mdash; &laquo;Для домашнього вогнища&raquo; за І. Франком, Анна Фірлінг &mdash; &laquo;Кураж&raquo; за Б. Брехтом, Поліна Василівна &mdash; &laquo;Рожеве павутиння&raquo; Я. Мамонтова, Степаніда &mdash; &laquo;Народний Малахій&raquo; М. Куліша та інші).
Завдяки Ігорю Миколайовичу Ольга по-новому поглянула на професію, почала рости і вдосконалюватися, стала тією самою Равицькою, яку ми знаємо і любимо.
Деталі розвитку своїх сімейних&nbsp; відносин Равицькі&nbsp; ніколи не розголошували. Це видає їхнє особливе тепле ставлення до історії свого кохання.
Всі деталі, всі дорогі моменти&nbsp; Ольга береже в душі, згадуючи про них&nbsp; з великою теплотою і ніжністю.
Звичайно, ситуація; чоловік-головний режисер, дружина - актриса, досить поширена. Зазвичай вона дає дружині якісь привілеї.&nbsp; Однак, у них в родині було інакше. Ніяких привілеїв для дружини.&nbsp; Це вдома вона була дружиною, а в театрі &mdash; артисткою на загальних засадах, яку в обговорення своїх робочих справ він не допускав. Очевидно, для режисера було важливо, щоб вона повною мірою&nbsp; відчувала себе частиною єдиного театрального організму.
Але з роками&nbsp; вони розуміли один одного з півслова. Через багато років ніяких&nbsp; обговорень їм і не було потрібно. Він був її вчителем, натхненником і коханням усього життя.
У розмові з цією дивовижною жінкою я повною мірою відчула, що головні речі в людському&nbsp; житті - це, дійсно,&nbsp; не речі. А людяність, теплі почуття і добре серце.
Нею завжди захоплювалися шанувальники театру.&nbsp; Нерідко впливові чоловіки красномовно висловлювали свою любов, намагаючись розтопити її серце. Але марно. Вона все&nbsp; життя&nbsp; щиро кохала свого єдиного чоловіка. Ця любов була для неї всім. Натхненням, опорою, захистом і сенсом. Вони просто не уявляли собі, що таке&nbsp; не бути разом.
Адже шлюби укладаються на Небесах, а не з волі спостерігачів.
Ольга завжди була дуже домашньою жінкою. Любила свій дім, затишок, смачно готувала і по-справжньому цінувала чоловіка.
Вони розуміли одне одного з півслова. Творили, виховували двох синів, будували плани на майбутнє.&nbsp; І були, як два крила прекрасного птаха на ім'я Театр.&nbsp; І тут все йшло за якимось створеним з выще планом. У кожної сім'ї своя&nbsp; лінія Долі. Так справжні половинки одне одного пройшли по життю разом&nbsp; більше 37 років.
У 2017&nbsp; р. Ігор Равицький пішов з життя. Неможливо уявити, наскільки важкою була ця втрата для Ольги... Але вона знайшла в собі сили жити далі.
Коли я слухала&nbsp; розповідь про їхнє кохання, то чітко бачила, яким дивним теплом сяяли очі Ольги. А ще, дивлячись на ці очі, я&nbsp; подумала, що&nbsp; справжнє&nbsp; кохання народжується&nbsp;&nbsp; в самій глибині&nbsp; серця і залишається&nbsp; там жити назавжди.
Незрима ніть і зараз пов'язує їхні душі почуттям&nbsp; сильної прихильності і взаємопроникнення. Дає Ользі сили жити, виходити на сцену і&nbsp; творити.
&nbsp;
Нагороди.
&nbsp;
За своє&nbsp; життя Ольга зіграла величезну кількість ролей у театрі та кіно, не опускаючи планки цінностей і стандартів класичного театру!
У&nbsp; березні 2008 року Ольга Равицька отримала звання Народної артистки України.
А 26 березня № 117/201 Указом Президента України за&nbsp; вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва та&nbsp; високу професійну майстерність Ольга&nbsp; була&nbsp; нагороджена Орденом княгині Ольги III ступеня.
Знаєте, звання &laquo;Народна&raquo;, стосовно О. Равицької означає не тільки високе звання, але її генетику, характер, приголомшливу чарівність. Вона несе в собі кращі риси українського національного характеру, відчуття сили рідної землі, любов до людей і велику незгасаючу теплоту серця.
Сьогодні вона грає на сцені Одеського обласного академічного театру і, як і все своє життя, щедро віддає себе мистецтву, театру, глядачеві без залишку.
Театральний сезон 2024-2025&nbsp; відзначений подвійним&nbsp; ювілеєм.&nbsp; Театру виповнилося 150 років. А Ользі Равицької - 65. Як кажуть в Одесі: &laquo;До 120-ти, Ольго!&raquo;
Багато і добрих років чудовій актрисі і прекрасній людині.
&nbsp;
Маргарита Коробицина
&nbsp;P. S. Коли ця стаття була вже готова, в будинку Равицьких пролунав дзвінок. Онука&nbsp; повідомила улюбленій&nbsp; бабусі про те, що вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Театральна гілка родини продовжується! Доброго шляху, Валерія Равицька. Щасливої акторської долі!
&nbsp;




]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/95-yunij-vk-teatru-yunogo-glyadacha-id92907.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92907</guid>
	<title>95! Юний вік Театру юного глядача</title>
	<description><![CDATA[В Одеському академічному театрі юного глядача пройшов святковий вечір, присвячений ювілею театру.]]></description>
<pubDate>Sat, 26 Jul 2025 23:53:37 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[&laquo;Сезон Творців Майбутнього&raquo; в Одеському академічному театрі юного глядача завершився великим святковим вечором з нагоди 95-річчя театру. Відбувся&nbsp; яскравий&nbsp; цікавий&nbsp; незвичайний музичний перфоманс&nbsp; за участю практично всієї трупи. Його постановником виступив улюблений глядачами, молодий, але вже досвідчений режисер Євгеній Резніченко.
На сцену в цей день вийшли як заслужені майстри театрального мистецтва, так і молоді талановиті актори.
Початок дійству під акомпанемент живої музики поклав вокальний діалог директора театру, заслуженої артистки України Оксани Бурлай та провідного актора Олександра Давлятяна. Це була розповідь&nbsp; про те, як звучить серце театру юного глядача.
У цій палкій зворушливій промові йшлося про те, що кожну роль артисти виконують серцем. Виконують так, щоб юні глядачі вірили їм. Вони віддають всю свою душу роботі, живуть буквально на оголеному нерві, згораючи на сцені без залишку.&nbsp; Розповідь була продовжена мовою пластики.&nbsp; Ефектний&nbsp; танець молодих акторів&nbsp; театру був представлений у вигляді великого театру тіней.
Потім &laquo;машина часу&raquo; повернула глядачів до витоків. До самого початку історії театру. На сцену вийшли заслужені артисти України Валентина Губська, Валентина Гульченко, Галина Топоркова, провідні артисти театру Ігор Тільтіков, Ляна Карева, Інна Мєшкова, Олексій Кочетов. А в образі засновниці Одеського ТЮГу вийшла відома режиссерка та актриса театру Олена Юзвак. Вона прочитала текст тої самої вітальної телеграми, яку з нагоди першої прем'єри міг би надіслати колективу театра Лесь Курбас (театр вважає, що телеграма була, але вона не збереглася в архівах). Його побажання &laquo;Сьогодні театр повинен бути таким, яким&nbsp; суспільство&nbsp; буде завтра&raquo;, театр втілює і зараз.
Ця частина святкового перформансу була оформлена музикою композитора та актора театру Арсенія Журавля, який написав музичний цикл на вірші Павла Тичини зі збірки &laquo;Сонячні кларнети&raquo; - спеціально для святкового перформансу.
Потім були показані фрагменти з найвідоміших і улюблених вистав ТЮЗу. Своєрідний звіт про постановки театру за останні роки.
У другій частині вечора відбулася&nbsp; урочиста церемонія нагородження колективу та співробітників театру представниками Обласної та міської адміністрацій міста,&nbsp; благодійними фондами. Також&nbsp; на адресу театру було сказано багато&nbsp; теплих слів&nbsp; від численних гостей&nbsp; і друзів театру.
В цілому, свято вийшло яскравим, феєрично красивим, і, разом з тим,&nbsp; зачіпаючим за живе.
Безумовно,&nbsp; згадали засновників&nbsp; театру, режисерів-постановників, акторів,&nbsp; співробітників і дорогих театру людей, що вже пішли з життя.
Присутні від щирого серця побажали рідній країні, театру,&nbsp; юним&nbsp; глядачам та їхнім родинам благополуччя, а головне -&nbsp; якнайшвидшого настання миру.
&nbsp;
Маргарита Коробицина,
Оксана Квітка
Фото - Віктор Собко



]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/pd-nebom-parizha-na-francuzkomu-bulvar-id92906.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92906</guid>
	<title>«Під небом Парижа» на Французькому бульварі</title>
	<description><![CDATA[У рамках Тижня французської культури в Ботанічному саду Одеського національного університету вiдбувся  концерт фрацузськоi музики.]]></description>
<pubDate>Tue, 15 Jul 2025 13:52:25 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Фактично, це&nbsp; був не просто концерт, а саме відкриття&nbsp; Тиждня французької культури.&nbsp; Та перший день святкування Національного дня Франції в Одесі, який організовали KGroup Music Art Promo
Alliance Fran&ccedil;aise Odessa,&nbsp; Ботанічний сад Одеського національного університету&nbsp; та Валері&nbsp; Віноградова.&nbsp; Назвою концерта, який&nbsp; входить до програми&nbsp; фестивалю LIVE AT BOTANIC, стала&nbsp; тема : &laquo;Bonjour, France! Музика свободи, кіно і кохання&raquo;.
&nbsp;
Свою&nbsp; майстерність &nbsp;у&nbsp; цей вечір подарували глядачам знані митці Одеси:
Артем Калуцький &mdash; віолончель,
Ганна Суханова &mdash; флейта,
Алла Катуна &mdash; фортепіано,
Антоніна Левенчинська та Дар&rsquo;я Єременко &mdash; вокал.
&nbsp;
Прозвучали класичні французські&nbsp; музичні твори, а також&nbsp; мелодії з улюблених французських кінофільмів.
Це були нiжнi меланхолiчнi мелодii, сповненi свiтлою печалью та тугою по прекрасним часам життя, добрим людям,&nbsp; романтичним почуттям, та&nbsp; мрiям, якi, може, не здiйснилися, але ще&nbsp; живуть у душі... Флейта,&nbsp; фортепіано та
віолончель - звучали неперевершено.
Вони переносили слухачiв у свiт чарівних спогадiв та сильних эмоцiй.
Справжним сюрпризом для гостей став чарiвний спiв&nbsp; на два голоси двух молодих талановитих виконавиць Антоніни Левенчинської та Дар&rsquo;ї Єременко.
Зворушливi пiснi про кохання в їх виконанні, не залишили байдужим нiкого з присутніх.
Виступи супроводжувалися цiкавими розповідями про французські&nbsp; музичні твори та&nbsp; походження музичних жанрів.&nbsp; Про це глядачам розповiдав чудовий музикант-віолончеліст Артем Калуцький.
Глядачі були дуже зацікавлені.
Крім того, в цей вечір &nbsp;відбулася святкова&nbsp; дегустація він від &laquo;My Wine by Eduard Gorodetsky&raquo;.
Ну і, звичайно, за традицією,&nbsp; гостям був запропонований дрес-код у стилі Франції.&nbsp; Дами вдягнули чарівні сукні, капелюшки та беретики. А головне - чарівні посмішки.
А коли&nbsp; зазвучала чарівна мелодія &laquo;Під небом Парижа&raquo;Юбера Жиро, все це створило справжню&nbsp; атмосферу Франції на Французському бульварі в Одесі.
Тиждень французської культури&nbsp; триває.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина,
Оксана Квітка
Фото: Ольга Леманн



]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/dolonki-dotik-pdtrimki-id92905.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92905</guid>
	<title>«Долоньки» - дотик підтримки</title>
	<description><![CDATA[В Музеї ім. О.В. Блещунова відбулося відкриття художньої виставки у рамках проєкту, що створений жінками, які переживають війну.]]></description>
<pubDate>Sat, 05 Jul 2025 23:10:17 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Виставка &laquo;Долоньки&raquo; - це унікальні твори жинок, які є способом висловити свої історії&nbsp; через мистецтво. Обрана назва символізує тепло дотику жіночої руки.
При наймні саме таке враження складається від просмотру представлених робіт.
Отже кожна долонька це - не тільки її особистий&nbsp; контур та формат малюнка, це - чиясь реальна історія та, одночасно,&nbsp; символ&nbsp; присутності та теплої підтримки у важку хвилину.
Кураторка виставки Марія Апрятова відмічає: &laquo;Ці історії допомагають відчути спільність, прийняти свій досвід і черпати з нього сили для подальшого життя&raquo;.
Взагалі, цей справжній арт-марафон &laquo;долонек&raquo; ініціювали у листопаді 2024 року художниці Ірина Потапенко та Марія Апрятова. У цікавій орігінальній справі взяли участь 47 українок з різних куточків світу. Протягом місяця учасниці створювали ілюстрації та тексти, що висвітлюють їх життя в умовах війни.
І ось на виставці представлені вибрані роботи&nbsp; дванадцяти авторок, які представляють понад п'ятдесят власних робіт:
Це - Олена Кулькова, Олександра Ільченко, Катерина Богданова, Лілія Штекель, Ірина Потапенко, Адіті Андреєва, Олена Ра (Олена Бабенко), Марія Звонова, Нінель Мартинюк, Ірина Ізотова, Аліна Безбабна, Марія Апрятова.
Кожна авторка цікава та неповторна. Бо кожна розповідає свою власну істрію, кожна&nbsp; має свій власний стиль, кожна вкладає частину своєї душі.
По виставці можна ходити більше&nbsp; години, занурючись у світ &nbsp;мистецтва,&nbsp; як спосіб арт-терапії та зцілення душі.&nbsp;
Виставка, немов, відкриває мальовничі двері в індивїдуальні казкові світи творців.
Складає, як пазли, клаптики спогадів та відчуттів,&nbsp; ті&nbsp; шматочки життя, які здалися авторкам самими цінними. Для перших це - те, що вони відчули, коли лишили&nbsp; свій дім і вирушили в еміграцію. Для других - те, що пережили, залишаючись в Україні.
Долоньки відкривають&nbsp; вхід у відтінки эмоцій, та душі художників.
Та, як супровід до них, надсилають нам&nbsp; зворушливі листи з розповіддями про те,&nbsp; як кожна з них справлялася з бідою. Відвертість, з якою жінки&nbsp; передають свої відчуття, дуже втішає, зцілюе дух, і об'єднує глядачів та художниць.
Дійсно, торкнутися живих&nbsp; історій можна не тільки&nbsp;&nbsp; очима, але&nbsp; серцем та своїми долонями.
Виставка працюватиме по 3 серпня 2025 року.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина
Оксана Квітка


]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/znakova-teatralna-podya-dlya-odecshini-odeskomu-teatru-yunogo-glyadacha-prisvono-status-akademchnogo-id92904.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92904</guid>
	<title>Знакова театральна подія для Одещини: Одеському театру юного глядача присвоєно статус «академічного».</title>
	<description><![CDATA[Цінність мистецтва для юного покоління неможливо переоцінити. Одеський ТЮГ - один з найулюбленіших театрів міста - довів це своєю творчістю та багаторічною плідною працею. Звання було присвоєно згідно з наказом Міністерство культури та стратегічних комунікацій України від 17 червня 2025 року № 494.]]></description>
<pubDate>Wed, 02 Jul 2025 09:45:07 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Дійсно, колектив театру зробив значний внесок у розвиток театрального мистецтва для дітей та юнацьтва.
В ці дні театр приймає привітання від всієї культурної спільноти України.
В своєму зверненні Департамент культури Одеської Обласної державної адмністрації відмітив насмупне: &laquo;Присвоєння статусу академічного &ndash; це висока відзнака, яка підкреслює високий професійний рівень акторської трупи, режисерського складу, сценографів та всіх працівників театру, а також вагому роль закладу у культурному житті країни. Одеський ТЮГ завжди був осередком творчості та інновацій, пропонуючи юним глядачам не лише розважальні, але й глибокі, виховні вистави, що сприяють формуванню особистості та розвитку естетичного смаку&raquo;.
Коллеги, юні глядачи театру та їх батьки щиро вітають Одеський театр юного глядача з таким значним досягненням та бажають невичерпного творчого натхнення та великих успіхів!
Петро Канівець]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/vdtvorenn-golosi-pamyat-csho-zhive-vchno-id92903.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92903</guid>
	<title>«Відтворенні Голоси: пам'ять, що живе вічно»</title>
	<description><![CDATA[В Одеському музеї Голокосту відбулася особлива подія.]]></description>
<pubDate>Tue, 24 Jun 2025 21:26:33 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Музею Голокосту &ndash; жертв нацизму виповнилося 16 років.
Одесити&nbsp; зібралися разом, щоб згадати, подякувати й ще раз нагадати &mdash; пам&rsquo;ять має голос!
Програма заходу була дуже цікавою.
У центрі памятного заходу були голоси свідків, які пережили події 1941 року. Завдяки сучасним технологіям співробітники музею "оживили" їхні рукописні спогади.
&nbsp;Дуже зворушливо&nbsp;&nbsp; вони прозвучали&nbsp; так, ніби все відбувається сьогодні.
Далi була проведена урочиста церемонія нагородження людей, без яких музей не міг би&nbsp; з&rsquo;явитися. Директор Музею Тетяна Войтенко щиро привітала тих,&nbsp; хто зберіг пам'ять попри все.
У другій частині заходу&nbsp; вперше була представлена приватна колекція архівних світлин і документів відомого одеського&nbsp; дослідника Андрія Крантова.
А&nbsp; доповнила усе жива музика у виконанні відомого музиканта, улюбленця Одеси, Валерія Черніса.
Він виконав такі знайомі теплі і прекрасні&nbsp; &laquo;Мелодії серця&raquo;.
Цей був чудовий вечір &mdash; про пам&rsquo;ять, що єднає покоління. Про тишу, яка говорить.
Про історію, яка жива &mdash; поки ми її пам&rsquo;ятаємо.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина
Фото - зі сторінки Музею в Фейсбук.]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/lavandovij-raj-sinergya-pochuttv-id92902.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92902</guid>
	<title>Лавандовий рай: синергія почуттів</title>
	<description><![CDATA[Дедалі менше сенсу в розмовах. Усе більше - в музиці та спілкуванні з живою природою.
Війна в наших краях не вбила душі справжніх шанувальників прекрасного.

У Ботанічному саду Одеського національного університету триває фестиваль Live at Botanic.]]></description>
<pubDate>Tue, 24 Jun 2025 21:20:19 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[У день літнього сонцестояння його організатори створили справжнє диво. Попри те, що кожен концерт фестивалю - ексклюзивний, такого концерту Одеса ще не бачила. Ім'я йому &ndash; &laquo;Lavandarium-Імпресія&raquo;.
Вперше!&nbsp; У живому, дихаючому ароматом лаванди, запилюваному бджілками і метеликами саду, звучав великий Шопен.
Це було чудово і приголомшливо прекрасно.
Синергія світлих думок і всіх можливих відчуттів.
Чудова погода, казковий лавандовий лабіринт, з любов'ю вирощений зусиллями співробітників Ботанічного саду, милували око.&nbsp; А унікальний аромат у поєднанні з чудовим виконанням творів Шопена неповторною піаністкою Ганною Антроповою, стали однією з найчарівніших культурних подій цього сезону.
Фортепіано&nbsp; було встановлено&nbsp; прямо в середені поля&nbsp; лаванди. Тож звуки музики, здавалося, витiкали&nbsp; з кожної квіточки та летіли на крилах метеликів по всьому саду. А високе величне та мудре блакитне Небо благословляло цю красу.
Було так світло й прекрасно, що головну героїню&nbsp; вечора Ганну Антропову, лауреата Міжнародних та Національних конкурсів, вже назвали Лавандовою Принцесою.
Вона, насправді, немов у казці,&nbsp; зачарувала&nbsp; та зворушила всіх&nbsp; присутніх своєю красою, глибиною&nbsp; виконання творів Шопена, а ще - проникливою бесідою з глядацькою залою.
Виконавиця&nbsp; переконала гостей вечора&nbsp; в тому, що&nbsp; Шопен&nbsp; це - композитор Кохання. У тому, що в усьому, що він писав, у його дивовижних музичних очертаннях можна бачити великого музиканта-поета. Адже, його головні твори присвячені коханим жінкам. Ця дивовижна талановита людина писала і в хвилини радості, і в хвилини печалі.&nbsp; А його ніжна, немов би шовкова музика, заспокоює, нібито гладить душу. Навіює умиротворення і спокій. Пестить з особливою турботливістю і дбайливістю.
Слухаючи лавандовий концерт, відчувалося, як стають неважливими тривоги минулого. Зникають печалі та смуток.
Відчуття виконавиці та глядачів поєдналися в єдине ціле. Здавалося прийшло тихе, скромне, але від того не менш сильне, затишне, тепле, таке домашнє і ніжне щастя. Таким чином, цей концерт був зігрітий не тільки золотими променями заходу сонечка, а й душевним теплом усіх присутніх.
Він став цілющим ковтком свіжого повітря і справжнім святом, що забирає тривоги цього воєнного літа.
Доповнив красу цього дива білий дрес-код гостей.&nbsp;
Прекрасні пані одягнули білий одяг, сукні з білими деталями, а особливі спокусниці прикрасили свій образ вишуканими головними уборами. Так пролунала естетика синергії та єдності з простором події.
Коли концерт закінчився, усі присутні поціновувачі прекрасного гучно&nbsp; аплодували стоя, кричали &laquo;Браво!&raquo; і зовсім не хотіли відпускати лавандову принцесу Ганну.
З вітаннями виступила&nbsp; Народна артистка України, професорка Національної музичної академії імені П. І. Чайковського Людмила Марцевич та інші відомі музиканти міста.
Кожному гостю було зрозуміло, що на наших очах не просто сталося диво, а народилася нова музична легенда &laquo;Lavandarium-Імпресія&raquo;.
Воістину, краса врятує світ.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина,
Оксана Квітка.
&nbsp;
Фото Ольга Леманн,
Маргарита Коробiцина.
P. S. Сезон&nbsp; Live at Botanic триває.&nbsp; Не пропустiть.



]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/chi-mozhe-pomilka-naspravd-stati-komedyu-id92901.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92901</guid>
	<title>Чи може помилка насправді стати комедією?</title>
	<description><![CDATA[Про це пропонує поміркувати режисер Роман Федосєєв на прем'єрній виставі «Комедія помилок» за п’єсою У. Шекспіра.]]></description>
<pubDate>Tue, 17 Jun 2025 13:28:57 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[В Одеськом академічном українськом музично-драматичному театрі ім. В. Василька вiдбулася прем'єра яскравої, кумедної та веселої вистави &laquo;Комедiя помилок&raquo; за п&rsquo;єсою У. Шекспіра.
Комедія належить до низки ранніх п'єс Шекспіра. Вперше вона була опублікована після його смерті. Однак, як відомо,&nbsp; представляє інтерес для багатьох режисерів, оскільки заклала фундамент для більш зрілих відомих творів Шекспіра.
Сюжет, в якому перехід від трагедії до комедії і назад приходить майже миттєво, але дуже зворушливо, незвично і при цьому спонукає до глибоких роздумів, є&nbsp; основною ознакою&nbsp; майстерності Шекспіра.
Зміст п'єси про дві пари близнюків та їх пригоди&nbsp; добре відомий театралам.
Але постановка Романа Федосєєва відрізняється елементами фарсу, легким тоном подачі любовних інтриг, музичністю та цікавими сценічними прийомами.
Зокрема, має місце відомий та вдалий прийом перемикання глядача на думки акторів, які грають ролі. А також їх пряме звернення до глядачів та вихід з розмовою до зали.
Крім того, не тільки виконавці головних ролей, а й інші актори-персонажі приймають різні, нехай і невеликі, ролі та стосунки, вдягають маски.
А це, в свою чергу,&nbsp; теж додає плутанини та кумедності.
До речі, сміялися на виставі не всі, і не одночасно в одних і тих же місцях п'єси. А кожен у свій підходящий момент.
І це цілком виправдано, бо ми всі різні. І, вочевидь, що на&nbsp; &laquo;Комедію помилок&raquo; підуть, скоріше, люди філософського складу розуму і, водночас, люди емоційнi та енергійнi,&nbsp; що люблять хітросплетені романтичні історії зі щасливим кінцем. Чи може помилка насправді стати комедією, коли порушена ідентичність&nbsp; людини - вирішувати саме їм.
В новій постановці зайняті ведучі актори театру, які прекрасно впоралися з режисерським задумом.
Головні ролі&nbsp; близнюків&nbsp; виконують Єгор Карельський (Антіфол) та Сергій Корнейко (Дроміо). Щоб був справжній сюрприз, хто ще іграє в постановці, описувати не будемо. Але трохи натякнемо, що актори дуже професійні. А ще - неймовірно гарні, особливо жінки. Ну і не можемо не сказати, що&nbsp; пластичне рішення від Павла Івлюшкіна та жива музика від Вадима Бесараба дуже прикрашають виставу, роблять&nbsp; її живою,&nbsp; яскравою та емоційною.
Взагалі, після перегляду &laquo;Комедії помилок&raquo; здається, що&nbsp; нова вистава вчить нас довіри до близьких, а також боротьбi зi своїми страхами.
Також будемо пам'ятати, що іноді вміння прислухалися один до одного, та саме довiрлива розмова творить дива.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина
Фото: Олена Васьковська]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/ostannya-arya-vladislava-goraya-id92900.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92900</guid>
	<title>Остання арія Владислава Горая</title>
	<description><![CDATA[У залі  Одеської національної опери  пройшла церемонія прощання з заслуженим артистом  України Владиславом  Гораєм, який загинув 8 червня 2025 р. під час волонтерської місії на Сумщині.]]></description>
<pubDate>Thu, 12 Jun 2025 14:18:08 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Одеса&nbsp; з честю провела Великого оперного співака,&nbsp; унiкального тенора, людину з&nbsp; великим люблячим серцем,&nbsp; патріота рідної країни.
Попрощатися із Владиславом Гораєм пришли всі, хто знав і любив його.
Пішла дуже світла людина, тому звучало багато добрих слів. Не ховаючи сліз, кожен присутній від душі делився зворушливими спогадами про сумісну працю, зустрічи та добрі справи Владислава.
На сцени театру, на великому екрані мінялися світлини, на яких чередою йшли зіграні з&nbsp; 1993 року &nbsp;ролі улюбленого&nbsp; артиста. А з оркестрової ями звучала прекрасна&nbsp; музика з опер.
У репертуарі співака було більше двадцяти оперних партій, зокрема Альмавіви (&laquo;Севільський цирульник&raquo; Дж. Россіні), Едгара (&laquo;Лючія ді Ламмермур&raquo; Г. Доніцетті), Герцога та Альфреда (&laquo;Ріголетто&raquo; і &laquo;Травіата&raquo; Дж. Верді), Рудольфа (&laquo;Богема&raquo; Дж. Пучіні), Лірника (&laquo;Катерина&raquo; О. Родіна) та інші.
Трупа театру,&nbsp; солісти-вокалісти,&nbsp; хор, оркестр, балет - всі співробітники дуже любили&nbsp; Владіслава.
Без перевершення він купався в їх любові та дарував своє душевне тепло їм.
Співак світового рівня, професіонал з великої літери,&nbsp; відданий своїй справі, він був відомий не тільки в Україні, а далеко за її межами. Він брав участь у міжнародних оперних проектах в Римі, Ліоні, Страсбурзі, Парижі, Амстердамі, Цюриху, Брюсселі, Лісабоні, Кишиневі, Алма-Аті та інших культурних центрах.
Співчуття&nbsp; театру та родині В. Горая летіли&nbsp; з різних країн.
Зокрема слова співчуття надіслав відомий німецький піанист та диригент українського походження Борис Блох.
З приводу тяжкої втрати&nbsp; своє щире співчуття виразило керівницьтво театру, колеги, друзі, вчителі, викладачі
Одеської консерваторії ім. Антоніни Нежданової та волонтери, з якими Владислав Горай працював в одному волонтерському співтоваристві.
Коли настав час розлучення, зазвучав запис неперевершеного голосу Владислава Горая. Це була ария Nessun Dorma&nbsp; (&laquo;Нехай ніхто не спить&raquo;) з опери &laquo;Турандот&raquo; Джакомо Пуччіні.
В цей момент всі присутні знову глибоко відчули, що з життя пішла дуже світла людина.
Саме &laquo;пішла&raquo;,&nbsp; а не &laquo;померла&raquo;.
Бо не було відчуття реальності цього, а лише почуття, ніби він відлетів у небесний вирій.
Причому ненадовго.
Та повернувся безтілесним&nbsp; духом на час прощання у театрі.
Був світлий сум, та відчуття нескіннченних тепла та любові, які він подумки посилав нам.
Світла душа його, дуже легка та трепетна.
Люди прощалися з великим співаком не просто гучними оплесками та криками &laquo;Браво!&raquo;, це був океан кохання, поваги та поклоніння перед людиною з великої літери.
Його доброта та щирість, шляхетність та порядність залишутся з нами назавжди. Як приклад того, якою людиною треба бути.
Після прощання в театрі&nbsp;&nbsp; траурний кортеж&nbsp; з тілом співака відбув до міста відспівування та поховання в його рідному місті&nbsp; ( м. Малин , Житомирської області).
Царство Небесне рабу Божому Владиславу.
Вічна пам'ять.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина
Фото: з інтернет-мережи



]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/charuyucha-muzika-troyand-id92899.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92899</guid>
	<title>Чаруюча музика троянд</title>
	<description><![CDATA[Ботанічний сад ОНУ ім. І. І. Мечникова гостинно відкрив двері для Музичного Арт Еко Фестивалю «Live at Botanic 2025». 

Фестиваль був започаткований в минулому роцi сумiсними зусиллями KGroup Music Art Promo,  Валерi Вiноградовоi та спiвробiтниками ботанiчного саду. Проводиться  вiн вже в друге і зiбрав багато прихильникiв, поцiнювачiв  классичної музики та волонтерів міста.]]></description>
<pubDate>Tue, 10 Jun 2025 22:22:55 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Одним з найяскравiших заходiв проекту став &laquo;Трояндовий концерт&raquo;.
На сцені просто неба грала Олена Єргієва /Prima Скрипка/ &mdash; заслужена артистка Украни, солістка Одеської обласної філармонії ім. Д.Ойстраха. Про неї кажуть: &laquo;дива, що грає душею&raquo;. І це &mdash; зовсім без перевершення. Виконання Олени завжди живе, натхненне, зворушливе.
А ще О. Єргєєва &mdash; керівник Струнного&nbsp; ансамблю &laquo;Юні віртуози Одеси&raquo;, який теж подарував&nbsp; глядачам у цей вечір чудове виконання&nbsp; класики. Учасниці&nbsp; ансамблю - це талановиті учні,&nbsp; майбутнє й сучасне української музики. Безумовно, музиканти, чиї серця знають, як звучить душа.
&nbsp;У программi вечора пролунали вiдоми класичнi&nbsp; твори:
1. Моцарт, &laquo;Маленька нічна серенада&raquo;, 1-а частина.
2. Бах Гуно, &laquo;Аве, Мария&raquo;, з минусовкою.
3. Бах, &laquo;Алеманда&raquo;, куранта з партіти 2, виконувала Фішер Ксенія.
4. Бах, &laquo;Прелюдія з сюїти 1&raquo;, виконує Нєнова Олександра.
6. Бах, Арія. Гендель, &laquo;Музика на воді&raquo; (квартет).
7. А.Вівальді, &laquo;Гроза&raquo;.
8. А.Дворжак, &laquo;Слов'янський танець&raquo;.
9. Ф.Шуберт, &laquo;Аве, Мария&raquo;.
10. Брамс, &laquo;Угорський танець&raquo;, виконувала Єргієва Олена.
11. Є.Дога, &laquo;Вальс&raquo;.
12. Монти. &laquo;Чардаш&raquo;, соло &ndash; Єргієва.
13. Андерсон, &laquo;Плинк, плэнк, планк&raquo;.
А також - улюблений &laquo;Мy way&raquo; з репертуару Френка Сінатри та &laquo;Скрипаль на даху&raquo; Дж.Бока.
&nbsp;Це була божественна музика та вiртуозне виконання!
Майстернicть артистiв, особливо солiстки Олени Ергieвоi, була вишче за усиляку похвалу.
Виконавцiв багаторазово викликали на бiс та не хотiли вiдпускати.
Не передати словами силу того враженя, яке справив на глядачiв цей виступ. Кожна мелодія ансамблю, кожне соло &nbsp;дарували радість та гарний настрiй.
Пiд&nbsp; лагiдну, ласкаву, зворушливу&nbsp; музику можна було зануритися у своi думки, помрiяти, та просто вiпочити вiд справ. Особливо, коли музиканти створили глядачам&nbsp; несподіваний сюрприз - зіграли без своїх скрипкових смичків Це було справжне маленке диво. Музика забирала&nbsp;&nbsp; глядача&nbsp; далеко-далеко вiд цього грiшного, земного свiту. Гойдала на своiх теплих хвилях спокою та нiжностi ...Та зцiлювала вiд втоми. Здавалося, нiби запах троянд, що рясно зацвiли у ботанiчному саду, заповнив увесь простiр!
Не випадково, що захiд мав саме таку назву. Авжеж!
А ще, згiдно з дресс-кодом, усi гостi мусили мати у своему одязi щось червоне, чи хоча б маленьку червону деталь.
Музика та її виконання були чарiвними, сукнi дам та музикантiв&nbsp; у цей&nbsp; казковий вечiр &ndash; неперевершеними. а природа ботанiчного саду - як завжди, дивовижною.
Браво!&nbsp; Та найкращi побажання&nbsp; всiм учасникам проекту.
Наступний&nbsp; концерт у Ботанічному&nbsp; саду ОНУ &mdash; лавандовий.
Слідкуйте за повідомленнями.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина
&nbsp;Фото: вiд KGroup Music Art Promo, а також вiд Ольги Леманн.





]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/pochatok-ltnih-kanikul-vistavka-malyunkv-muzichna-ntermedya-ta-premra-vistavi-id92898.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92898</guid>
	<title>Початок літних каникул, виставка малюнків, музична інтермедія та прем’єра вистави</title>
	<description><![CDATA[До початку літа і шкільних каникул Одеський театр юного глядача створив яскраве свято.]]></description>
<pubDate>Thu, 05 Jun 2025 13:43:06 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[По традиції у фойе театру була розміщена виставка дитячих малюнків &laquo;Мій улюблений театр&raquo;, на яку чекали юні художники, їхні батьки, всі глядачи та співробітники театру.
На відкриті виставки вибухнув приємний сюрприз - музична інтермедія &laquo;Children's choir time&raquo; за участю дитячого хорового колективу &laquo;Перлинки- намистинки&raquo; Дачненської місцеві школи мистецтв. Це було прекрасне святкове музичне привітання присутніх.
А діамантом свята стала прем'єрна вистава &laquo;35 кіло надії&raquo; за мотивами твору Анни Гавальди у постановці Євгенія Резніченко та інсценізації Ксенії Швець.
Перш за все це дуже актуальна та рідкісна &nbsp;постановка для підлітків.
В ії основі - зворушлива історія одного хлопчика на ім'я Грегуар (в різних складах - Арсеній Журавель, Сергій Черноіваненко), його важкого шляху до мрії, справжньої дружби з домашнім улюбленцем (Олександр Давлятян, Іван Лавренко), падіннь та злетів, відчаю та справжнього щастя.
Здавалося, що глядачі дивилися виставу на одному диханні, бо вона справила на більшість з них приголомшливе враження та глибоко зворушила їхнї серця.
Справді, режиссер та вся постановча група примусили присутніх замислитися над складними питаннями життя. Питаннями самотності школярів, буллінгу, підвищенних запитів суспільства і батьків, а також страхами поразки та невдачи.
За сюжетом, в п'єсі багато цікавих персоножів.
Не будемо розкривати всіх.&nbsp; Але трохи розповімо про головного героя.
Грегуар&nbsp; переходить з школи до школи через&nbsp; свої труднощі в навчанні, залишаеться на другий рік, та страждае через сварки батьків (мати - Тереза Заурбекова, Ляна Карева, батько - Олексій Кочетов, Віталій Черниш).
Чи не буває такого у житті?
Безперечно, буває! Та безперечно&nbsp; заслуговує на увагу батьків, педагогів, психологів та саміх підлітків.
Що ж відбувається&nbsp; з головним героєм за задумом автора далі?
Все припиняє хвороба улюбленного дідуся Леона (заслужений артист України Сергій Мельник), який завжди підтримував та надихав Грегуара.
Це спонукае його зібратися, взяти себе в руки, та наполягти на своему, бо він вирішив вчитися там, де він хотів.
На жаль улюблений дідусь впадає в кому. Все, як в житті. Але його дух, його незрима&nbsp; підтримка&nbsp; все одно лишається поруч с онуком у&nbsp; нових перевірках долі героя.
Це настільки важливо, що дає Грегуару головне - впевненність у собі та сили&nbsp; подолати всі труднощі.
Повторимо - є над чим замислитися.
Це треба подивитися усім.
Крім того, у виставі зайняті провідні актори театру, цікаве візуальне рішення, оформлення сцени, декорації, костюми,&nbsp; прекрасні хореографічні етюди та звукове рішення.
Прем'єра дуже вдала.
Загалом, цього року день 1 червня в Одеському ТЮГу пройшов яскраво та незвичайно. Недаремно, отже цей театральний сезон ювілейний.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина
Фото: Влад Золін



]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/yakbi-vi-znali-yake-cshastya-ltati-id92897.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92897</guid>
	<title>Якби ви знали, яке щастя - літати!..</title>
	<description><![CDATA[В Одеському театрі юного глядача відбулася премьера запальної яскравої вистави – «Мій тато- птах».]]></description>
<pubDate>Sat, 26 Apr 2025 17:00:07 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Нова вистава поставлена режисером Оленою Юзвак за мотивами твору Девіда Алмонда &laquo;Мій тато птах&raquo;.
Почувши таку назву, не подумайте, що&nbsp; це -&nbsp;&nbsp; про дивакуватих людей.
Зовсім ні.
Це - історія зворушливої дружби тата та доньки, їх туги по померлій матусі&nbsp; сімейства.&nbsp; Це -&nbsp; про шлях подолання внутрьошнього болю. Це - казкова мрія одержати перемогу на конкурсі літаючих людей.&nbsp; І тут теж не розумійте цю метафору буквально, бо насправді люди так і не навчилися літати самі по собі. Але в кожної&nbsp; людини є крила душі! Є віра! Саме віра в те, що все вийде, що можна все подолати.
В п'єсі - цікавий сюжет, в якому є і певні перепони на шляху втілення мрії, і &nbsp;боротьба з вередливою тіткою-консерватором, і несподівана поява директора школи, і, навіть, переляк,&nbsp; що головні герої можуть не взлетіти на конкурсі летунів чи розбитися. Все це змусило глядачів щиро переживати за героїв.
Але вистава поставлена, скоріше,&nbsp; у жанрі гротеску.&nbsp; Крім того, в ній багато кумедних моментів, веселої музики та чудова запальна хореографія. Тому переживання не страшні.
Дітям та дорослим прем'єрна вистава, вочевидь, сподобалася та подарувала&nbsp; нові незабутні враження. Деякі дорослі, взагалі, казали про справжню насолоду від перегляду. Мабуть, для них на всі дві години&nbsp; настав час приємного казкового&nbsp; повернення у дитинство.
Навіть, театральна програмка до вистави у середені має сюрприз.
Ви коли-небудь читали &laquo;Таємну інструкцію, як створити крила своїми руками&raquo;? Така нагода у вас обов'язково&nbsp; з'явиться, якщо ви прийдете на виставу.
У постановці зайняті ведучі актори театру:
Заслужена артистка України Оксана Бурлай-Пітерова, провідний майстер сцени&nbsp; Ляна Карєва, Олексій Кочетов,&nbsp; Єлізавета Горбенко, Анастасія Марущенко, Віталій Черниш, Сергій Черноіваненко, Деніс Косенко, Іван Лавренко, Марк Пан та інші. Кожен з акторів створив орігінальний неповторний образ свого героя.
Отже, якщо в вас є бажання віртуально політати разом з дітьми, приходьте до нашого ТЮГу!
На &laquo;Тато-птаха&raquo;.
&nbsp;
Текст: Маргарита Коробіцина
Фото: Влад Золін, Віктор Собко 



]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/zhili-buli-v-odes-yak-ozhivayut-stor-ta-legendi-sonyachno-odesi-id92896.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92896</guid>
	<title>Жили-були в Одесі... Як оживають історії та легенди сонячної Одеси</title>
	<description><![CDATA[У Всесвітньому клубі одеситів пройшло незвичайне засідання Джаз-клубу ім. М. Голощапова, на якому відбулася презентація нової книги Олександра Степанова.]]></description>
<pubDate>Thu, 03 Apr 2025 23:01:20 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Весна для Одеси - пора святкова. Традиційно 22 березня одесити тепло згадують Леоніда Утьосова, в його День народження. 1 квітня готують свої жарти та посмішки для Гуморини. Та, обов'язково, 30 квітня відмічають День Джазу.
Крім того, зазвичай, відомі одесити розповідають про рідне місто. Без перевершення можна сказати, що весна - пора, коли історії та легенди сонячної Одеси оживають.Цього року у Всесвітньому клубі одеситів відбулося незвичайне засідання Джаз-клубу ім. М. Голощапова, на якому відбулася презентація нової книги&nbsp;Олександра Степанова&nbsp;"Жили-були в Одесі."Олександр Степанов - музикант, режисер, продюсер і засновник міжнародного фестивалю &laquo;Зірочка&raquo;.Книга спогадів, яку він презентував в ВКО, вже четверта за рахунком.А почалося все з рекомендації писати, яку багато років тому зробив відомий в Одесі журналіст Олександр Галяс. "Галяс сказав мені:" Пиши!"- розповідає Степанов. - Я почав писати свої спогади в газеті. Але не зміг зупинитися на статтях и почав писати книги"."Жили-були в Одесі." - книга сповнена цікавих історій, гумору, музичних пригод і одеського колориту.У цьому гості клубу отримали змогу впевнитися, коли учасникі засідання, разом з автором, читали короткі історії та оповідання з нової книги.Відкрила засідання клубу Леді-джаз Одеси Олена Шевченко.В обширній програмі взяли участь -лектор-музикознавець Ганна Розен, а також Кирилл Найда, Софія Мардаренко, Даша Дмітрієва та естрадна студія &laquo;Фабрика зірочок&raquo;.На презентацію завітав особливий гість - український кінорежисер, актор, Заслужений діяч мистецтв України Леонід Павловський.Оповідання автора зачитали відомі гості вечора, які за сумісництвом ще були героями книги!При цьому, всі учасники читали історії проникливо, артистично, в довірчому, дружньому стилі. Тому прихилили до себе кожного з слухачів, і глибоко зворушили їхні серця. Невеличкий концерт учнів студії "Зірочка" став справжнім сюрпризом програми. Юні артисти виступали дуже яскраво та харизматично, а їхні голоси звучали по-справжньому професійно та впевнено.А ще своїми історіями поділилися близькі автора. В клубі це зробила скрипалька Катерина Степанова, дружина Олександра, а на відстані з Ірландії - саксафоністка Ганна Степанова, дочка. Окрім відео-мосту, глядачі побачили цікаве імпровізоване віртуальне інтерв'ю з нею.Але самою заворушливою з сімейних історій стала розповідь про матусю. Історія дивовижна. Будучи дівчинкою, мати автора знялася як дублер&nbsp;Надії Румянцевої у відомому фільмі Одеської кіностудії.В кадрі вона самостійно пропливла велику відстань морем від легендарного Воронцовського маяка, та&nbsp;пірнула, щоб врятувати моряків. Доречі, плавала та пірнала, мати Олександра все життя. Словом, Степанови - справжня одеська сім'я.
Це був дуже атмосферний вечір спогадів, музики, одеського гумору та теплого спілкування, який завершився виконанням всіма присутніми улюбленої пісні "Ах Одеса моя ненаглядна".
Історії творчих людей завжди надзвичайно цікаві, а їхній командний, дружний дух великий, музичної сім'ї подає чудовий приклад майбутнім поколінням.
Маргарита Коробіцина.
Фото - Оксана Квітка.



]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/kozackomu-rodu-nema-perevodu-id92895.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92895</guid>
	<title>«Козацькому роду – нема переводу»</title>
	<description><![CDATA[Під такою назвою в Одеському музеї західного і східного мистецтва відбулося відкриття 10-ї ювілейної персональної виставки картин відомого одеського художника Олега Дряміна.]]></description>
<pubDate>Sun, 30 Mar 2025 19:36:38 +0300</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Виставка присвячена життю та боротьбі за самостійність українського козацтва.
В українському образотворчому мистецтві ця&nbsp; тема&nbsp; є традиційною. А для відомого самобутнього художника Олега Дряміна казацтво це&nbsp; - тема рідна.
&nbsp;По материнській лінії він є нащадком козацького роду.&nbsp; З цього витікає глибоке знання багатої історії козацтва, яке вивчалося з самого дитинства.
" Дід не тільки розповідав, а ще й показував мені що і як робили козаки." - розповідає Олег." Багато традиційних побутових речей ми робили з дідом разом. Ну і, звичайно, дід та бабуся ділилися багатьма особливостями, притаманними традиціям та культурі&nbsp; козаків." Спираючись на свою родову генетичну пам'ять і власний досвід служіння у козацьких військах, художник створив цілий ряд
різноманітніх за змістом та формою робіт. На виставці представлені і філософські картини, і сцени&nbsp; життя Запорізької січі у мірний час, коли вони обробляють землю, їдуть по сіль, як чумаки, святкують&nbsp; Різдво чи Масляну,&nbsp; і, безумовно,&nbsp; колоритні епізоди з історичних подій, наповненних боями ( бо казаки це, фактично, дійсно, народний український спецназ).&nbsp; Представлені, також,&nbsp; цікаві портрети&nbsp; козаків, серед яких багато наших сучасників, яких&nbsp; добре знають одесити.
Не випадково, експерти визначають стиль художника, як фольклорний реалізм. При цьому, кожна картина майстра&nbsp; - це&nbsp; своєрідний місток між минулим та сучасністю. Саме тому, навіть істричні батальні сцени, які глядач&nbsp;&nbsp; бачить на полотнах, є явно актуальними в час, який ми переживаємо.
Як вказав на відкритті виставки її куратор &ndash;&nbsp; член Національної спілки&nbsp; художників України Григорій Вовк:" Олег Дрямін майстерно
&nbsp;використовує в своїх картинах соковитий колір та рельєф.
У такий спосіб художник широко відкриває свою душу глядачеві.
І це сприяє тому, що, у свою чергу, душі глядачів відкриваються назустріч митцю."
Мене особисто особливо вразили таки картини, як "Козацький коловорот", "Космос", "Молитва за Україну"&nbsp; та "Лікуючий надією".
Взагалі, виставки Олега Дряміна - завжди подія. Бо цей художник - добра, світла&nbsp; людина з відкритою щирою душею та романтичним поглядом на світ. Його творчість, без перевершення,
має лікувальну силу. Різноманітні за змістом&nbsp; картини завжди викликають яскраві враження та надають неймовірний ефект. Здається, що секрет лікуючої сили живопису Олега Дряміна -&nbsp; саме в тому, що в кожній картині&nbsp; є краплина світла його душі та любов до ближнього. Картини дуже теплі та живi. Своєю творчістю художник&nbsp; не тільки дарує&nbsp; зустріч з народним корінням та його цінністю, він щіро дарує людям надію на краще.
На відкритті виставки&nbsp;&nbsp; панувала дуже тепла дружня атмосфера.&nbsp; Відомий одеський скрипаль ( та полковник казацьких військ запасу) Максим Крисань подарував всім присутнім улюблені українські народні мелодії.&nbsp; Численні гості виставки були у захватi,&nbsp;&nbsp; щиро дякували художнику за дивожню світлу творчість та бажали творчого натхнення на довги роки.
Не пропустіть унікальну нагоду поринути у світ українського козацтва.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина
Фото - Степан Алекян




]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/u-poshukah-lyudyanost-id92894.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92894</guid>
	<title>У пошуках людяності</title>
	<description><![CDATA[У Одеському ТЮГу пройшла яскрава премьера вистави "Ви;ивуть тільки Пилипенки, або Present Perfect"]]></description>
<pubDate>Sun, 23 Mar 2025 13:51:18 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Іноваційна вистава "Present Perfect" за п'єсою Ольги Анненко створена молодою, але вже добре відомою театральною режисеркою Поліною Коробейник-Булюк і має свою власну історію життя. Вперше ця постановка побачила світ декілька років тому, ще до війни. Вона була добре прийнята глядачем.
Потім з об'єктивних причин в її показах була перерва. Але в наш час зміст вистави, та питання, що вона порушує, набули нових значень.Тому відновлена "Present Perfect" знову зробила крок на сцену Одеського ТЮГу."Present Perfect" це - еффектна антиутопія про суспільство, яке може стати нашою реальнісью.Суспільство, де існує світ електронних технологій. Де телефоннийи зв'язок з іншою планетою - звичайне діло. Де є усі види задоволення на будь-який смак. Але нема головної мети життя - продовження людського роду. Де прагнення до війни є загрозою людству взагалі. Історія родини Пилипенків непроста. Але вона може зворушити до сліз. Бо це вистава пропована не тільки для молоді 14+, як зазначено у програмці, а для сімейного розгляду.Виходячи з вистави, я спитала у глядачів-підлітків, що вони відчувають. Відповіді були такі:"Що сказати... ця історія справила на мене неймовірне враження." ( Ірина, 15 років)." Дуже цікава історія. Трагічна кінцівка спочатку мене дуже розгубила. Але! Все ж таки маленький промінь надії нам дали."(Олена, 16 років)" Мені здається, що виставу можна дивитися не всім. Тобто, вести дитину раніше 14-ти років не треба, бо там є питання статевого розвитку підлітків. А ось з 14-ти - саме те. При цьому буде корисно прийти сім'єю". (Жінка-мати, 40 років)."Несподіваний сюжет. Я дивився в напрузі. Але було дуже цікаво." (Петро, 13 років) У день прем'єри своїх персонажів блискуче представили ведучі актори театру - Тереза Заурбекова, Олексій Кочетов, Сергій Черноіваненко, Тетяна Полякова та Злата Скальська.Не буду псувати інтригу, що і як.Приходьте, та дізнайтеся усе самі.
Оксана Квітка.
Фото: Влад Золін


]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/vesna-peripet-lyubovnih-storj-shst-kartin-za-dva-mljoni-id92893.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92893</guid>
	<title>Весна, перипетії любовних історій і шість картин за два мільйони</title>
	<description><![CDATA[В Одеському Обласному Академічному Драматичному театрі відбулася прем'єра вистави «Бонжур-лямур» за п'єсою Клода Маньє.]]></description>
<pubDate>Mon, 17 Mar 2025 14:26:26 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[&laquo;Бонжур-лямур&raquo; - яскрава, іскрометно смішна, пікантна комедія положень у постановці Народного артиста України Олега Школьника.
Страждання головного героя - молодого художника Блеза (Роман Германич, Олексій Межевікін) полягають у тому, що він заплутався в перипетіях власного особистого життя.&nbsp; Історія його зустрічі з молодою служницею Марі (Анастасія Данилова, Дар'я Євдокимова) змушує замислитися про всіх, хто занадто захопився любовними пригодами.
А у багатьох глядачів вона навіть викликає бажання обзавестися сім'єю і знайти власне сімейне гніздечко. Незважаючи на різні повороти і перешкоди, всі переживання завершує любовний хепі-енд. Він примиряє героя із самим собою і дарує надію на щастя іншим героям. Мало того, до закоханих приходить фінансове благополуччя, адже Блезу замовляють 6 нових картин за два мільйони.
У виставі в обох складах грають блискучі пари і трикутники.
Анна Моргунова - Роман Германич - Анастасія Данилова та Анна Дяченко - Олексій Межевікін - Дар'я Євдокимова.
Такі поєднання акторів дуже гармонійні. &nbsp;При чому відповідно до атмосфери вистави кожного складу.
У грі одного складу, мабуть, - більше візуальної яскравості, більше гротеску і феєрії, близької смаку одеситів. У роботі іншого - більше природності, безпосередньої жвавості та глибини, притаманної справжнім французам.
Безумовно, всі учасники постановки - на висоті і показали цікаві роботи.&nbsp; На мій погляд, були й незвичні яскраві втілення образів: Тетяна Опаріна, заслужена артистка України - Аріана, Борис Смирнов, заслужений артист України, - Клебер, Гуллер Полякова - дружина Клебера, Александра Цимбалюк - донька та Дар'я Євдокимова - Марі.
А Олексій Межевікін у ролі Блеза став, особисто для мене,&nbsp; новим відкриттям. Добре відомий у комічному амплуа актор, у новому образі вміло поєднав комедійність конкретної життєвої ситуації персонажа та весь драматизм долі титулованої особи, позбавленої засобів до існування. Його месьє Блез - і сумний, і смішний одночасно. Він стриманий, але вміє і розкритися в момент пориву кохання. Повторюся, трикутник Анна Дьяченко - Олексій Межевікін - Дар'я Євдокимова дуже гармонійний.
Не можу не відзначити, що у виставі зайняті прекрасні актриси. Кожна з них тішить глядача своєю красою, професіоналізмом і дарує естетичну насолоду.
Здається, що на який би склад не пішов глядач, він відчує це.
Нова вистава була добре прийнята глядачами. Можливо, знайдуться і її критики. Але абсолютно безперечно те, що ця вистава повернула глядачам радість життя, і додала у важку буденність воєнного часу можливість знайти просвіт для нової приємної зустрічі з театром.
&nbsp;
Текст: Маргарита Коробіцина
Фото: Віктор Собко




]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/one-fool-show-smejna-premra-v-teatr-maski-id92892.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92892</guid>
	<title>«Оne fool show» - сімейна прем'єра в театрі «Маски»</title>
	<description><![CDATA[«Людей, які вміють сміятися, неможливо перемогти».(Б. Барський)]]></description>
<pubDate>Sat, 22 Feb 2025 16:19:16 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Змінюється все - часи, звичаї, люди, країни. Але як би не було важко, в одеситів є універсальний рецепт - вміння сміятися над собою, над ситуацією, над своєю реакцією на неї.
Мало того, тільки в Одесі є єдиний в Україні театр гумору. Можна сперечатися про те, подобається він комусь чи ні. Зрештою про смаки не сперечаються. Однак, Театр Маски (Будинок Клоунів) - явище унікальне. Там можна голосно, радісно, щиро посміятися, відпочити від своїх проблем і важкої реальності, розслабитися, отримати задоволення від безглуздих речей і відновити сили, щоб жити далі.
У виставі бере участь прекрасна артистка, дочка Георгія - Яна Делієва. Вона з дитинства брала участь у зйомках і виставах театру і, без перебільшення, виросла в Масках. Цікаво і приємно бачити такий злагоджений сімейний дует на сцені.
Передати зміст вистави неможливо. Та й як точно описати те, що зіграно у вигляді пантоміми? Як кажуть в Одесі: &laquo;Це треба бачити&raquo;. Основними засобами артистів є міміка, жести та пластика тіла. Є й доречний музичний супровід.
Головний герой п'єси спритно виплутується з безглуздих ситуацій, які сам же й вигадує на ходу. Весело, яскраво, дотепно! Звичайно, як зазвичай у Масок, багато жартів на межі фолу. Це їхній стиль. Але зал голосно сміється. Де ж іще розслабитися й отримати заряд бадьорості?
На мій погляд, прем'єрна вистава - справжній бенефіс Георгія Делієва. Оголюючи душу, енергія артиста б'є через край, передається залу і заражає. При цьому, його роль - досить енерговитратна.
Артист у прекрасній формі. Він майстерно виражає комедію на фізичному рівні. І хоча його обличчя не вибілене, в якісь моменти створення художнього образу, він нагадує великого Марселя Марсо. Тоді в самій глибині смішного звучить щемлива і тепла грустинка. При цьому у Георгія Делієва - свій власний впізнаваний стиль виконавського мистецтва. Яскравий і неповторний. У ньому одночасно проявлені елементи класичної постановочної методики Європейських театрів пантоміми і колоритна індивідуальність артиста. По суті, це - синтез циркового мистецтва і пластичної імпровізації, з елементами хореографії, гімнастики і цільної асоціативної канви, що внутрішньо об'єднує весь спектакль.
&laquo;Оne fool show&raquo; (&laquo;Шоу одного дурня&raquo;) - ода любові до життя, і посібник з уміння ставитися до неприємностей з посмішкою.
Наступний показ вистави відбудеться в театрі Маски 28 лютого.
Не пропустіть прем'єру.
Текст - Маргарита Коробіцина.
Фото - Дмитро Скворцов.]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/svyatkovij-nastrj-id92891.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92891</guid>
	<title>Святковий настрій</title>
	<description><![CDATA[Саме так названа персональна виставка художниці Світлани Єгорової, яка проходить в Арт-просторі на вул. Європейській, 67 (Централізована міська бібліотечна система для дітей), назустріч 150-річному ювілею Одеського художнього училища ім. Грекова.]]></description>
<pubDate>Wed, 19 Feb 2025 16:14:42 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Відкриття виставки відбулося 14 лютого.
Святковий настрій справді панував у повітрі. Відвідувачі виставки повністю&nbsp; заповнили арт-простір. &nbsp;Проте, було дуже затишно. Цьому сприяли цікаві роботи авторки та приємна атмосфера заходу. Перед відкриттям виставки відвідувачів порадували юні музиканти та вокалісти зі школи мистецтв.
Художниця представила свої найкращі роботи різних років. Серед них - низка портретів відомих діячів мистецтв Одеси, пейзажі, натюрморти та різноманітні &nbsp;зображення квітів.
Кожна робота по-своєму прекрасна. Світлі, теплі, акварелі Світлани Єгорової викликають добрі почуття і зворушують душу.
Доля художниці дуже цікава, як доля неординарної особистості, що стала на шлях творчості.
Вона народилася за межами України, в Курській області, але ще студенткою, зустрівши на пленері свого майбутнього чоловіка (45 років тому!), переїхала до Одеси і вже багато років працює і викладає в нашій легендарній Греківці.
&laquo;Малювати я почала рочків десь із 5-ти.&raquo; - розповідає Світлана Єгорова, - &laquo;Спочатку, часто малювала просто на стінах хати, за що часто получала від бабусі. Але, врешті-решт, та зглянулася і дозволила мені малювати на ... стіні сараю, щоправда потім змивати.&raquo;
У школі Світлана була круглою відмінницею, тому мама вважала, що малювання для неї - це зайве. А вступати потрібно, на будь-який &laquo;серйозний&raquo; факультет. Наприклад, на філологічний або на хімічний, де вона змогла б бути чудовим викладачем як гуманітарних, так і природничих наук. Однак,&nbsp; спостерігаючи прагнення доньки до малювання, згодом батьки все ж дозволили їй вчитися саме на художника...
За довгі роки праці, було створено чимало прекрасних професійних робіт.
Світлана Єгорова - справжній майстер своєї справи. Портрети, що належать її пензлю, дуже яскраві та глибокі. Вона чудово передає настрій своїх героїв, вміє ухопити потрібний момент, емоцію і відобразити психологічні нюанси характеру.
Так само прекрасні її пейзажі. Картини природи, створені її рукою, неймовірно живі та переконливі.
Світлана брала участь у багатьох виставках, зокрема міжнародних. У почесному списку майстра чимало нагород і грамот.
Крім того, Єгорова - чудовий педагог, який виховав величезну кількість учнів. На відкритті виставки на її адресу прозвучало багато добрих слів від&nbsp; колег та&nbsp; подяка від учнів.
Для того, щоб усі охочі могли отримати святковий настрій, Арт-простір відкритий для відвідувань на вул. Європейській, 67 (Централізована міська бібліотечна система для дітей).
Маргарита Коробіцина.



]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/vazhka-vtrata-id92890.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92890</guid>
	<title>Важка втрата</title>
	<description><![CDATA[Одеське відділення ВГО спілка офіцерів України зазнало важкої втрати. На 65 році пішов із життя Голова міської Організації -  Володимир Іванович Ролінський. Полковник юстиції, офіцер, який вірою та правдою служив Батьківщині все своє життя.]]></description>
<pubDate>Thu, 06 Feb 2025 21:51:32 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Принаймні тричі у його військовій долі смерть стояла надто близько. Земля розривалася за кілька метрів від нього, там, куди він ішов. Не загинув в Афгані, не загинув в АТО, не загинув у власному будинку. Ще 19 серпня 2022 року ракета на ім'я Х-22 (що потім було прочитано на її уламках), подарувала страшний &laquo;подарунок&raquo;.
При точному влученні знищила його будинок. Все сталося миттєво. У вогні він втратив все: своє сімейне гніздо, свій дім і те, що його наповнювало, свій вирощений із любов'ю сад, нагороди за мужність у бойових діях (що були більше 30 років тому), свої спогади...все. За лічені хвилини залишилося лише 70 сантиметрів попелу.
Коли після того, що трапилося, я зателефонувала йому, то була впевнена, що почую абсолютно спустошену, вбиту горем людину. Натомість, я почула мудрого, спокійного, врівноваженого чоловіка. Знаєте, що він сказав мені?
&laquo;Слава Богу, що ми з дружиною залишилися живими. &nbsp;Буває й гірше&raquo;.
Він знав, що говорив. &nbsp;Дякував Богу за те, що живий. За те, що в нього залишилася сім'я. За те, що не втратив зір, слух і рух. А ще дякував за доброту не лише близьких та друзів, а й незнайомих людей, які допомагали у біді.
Цієї хвилини я зрозуміла, що саме цей вогонь подяки дав цій людині силу чи навіть надсилу пережити найтемніші часи в Долі.
Це була широко ерудована людина, справжній професіонал у юриспруденції, чудовий викладач та вчений. А його добрі справи допомогли багатьом людям, які були у біді, перижити їхню біду.
Царство Небесне. Світла пам'ять його безсмертної душі.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/-znovu-procshannya-z-epohoyu-csho-mina-id92889.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92889</guid>
	<title>І знову прощання з епохою, що минає</title>
	<description><![CDATA[...Йдуть легендарні одесити. Йде епоха засновників Всесвітнього клубу Одеситів.

Тих, хто   зберігав своєрідність, неповторність та унікальність нашого міста, його природний оптимізм та гумор.]]></description>
<pubDate>Wed, 05 Feb 2025 13:39:04 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Вже немає з нами Михайла Жванецького, Олега Губаря, Євгена Голубовського. Пішло з життя багато видатних одеситів...
І ось 4 лютого 2025 року в Одеському академічному театрі музкомедії ім. М. Водяного&nbsp; відбулося прощання з віце-президентом Всесвітнього клубу одеситів Валерієм Хаїтом -&nbsp; справжньою легендою Одеси.
"Він став знаменитим 50 років тому", - розповів директор ВКО Григорій Барац. - "Коли одеська команда КВК перемогла всіх&nbsp; тодішніх учасників і повернулася додому,&nbsp; прямо з вагона, з платформи поїзда, захоплені одесити на руках несли капітана улюбленої команди майже до центру міста."
1972 року Валерій Ісаакович став одним із творців всесвітньовідомої одеської &laquo;Гуморини&raquo;.
А у 1987 роцi заснував &laquo;Клуб одеських джентльменів&raquo; - гумористичний естрадний театр. Популярність джентльменів в Одесі та за її межами була шаленою.
З 1991 року почалася регулярна телевізійна діяльність: на основі &laquo;Клубу&raquo; було створено телепередачу &laquo;Джентльмен-шоу&raquo;, яка входила до найбільш популярних гумористичних телепрограм 1990-х років. Валерій Хаїт був&nbsp; художнім керівником цієї програми та прекрасним телевізійним ведучим.
А ще Хаїт був чудовим драматургом та написав багато цікавих п'єс.
Крім того, об'єднавшись у єдину творчу спілку з Євгеном Голубенко та&nbsp; Леонідом Сущенко,&nbsp; у співавторстві з ними, Валерій Хаїт створив&nbsp; справжні одеські&nbsp; твори, за якими&nbsp; театри&nbsp; багато рокiв давали вистави, що проходили з постійними аншлагами.
Зокрема, вистава "Старі будинки" в Одеському академічному театрі музичної комедії ім. М. Водяного,&nbsp; "Місто мого дитинства" в Одеському академічному музично-драматичному українському&nbsp; театрі,&nbsp; "Все починається з кохання" в Харківському академічному&nbsp; театрі музичної комедії.
"Тихо ша!.. Ми їдемо до США!" в Одеському муніципальному шоу-театрі Рішельє та інші.
На прощання з видатним одеситом прийшли&nbsp; всі, хто знав його, хто любив його твори і те, що він зробив для рідного міста.&nbsp; Всі,&nbsp; хто зміг...
Тепло та зворушливо присутні вимовляли слова прощання:"Тяжкість цієї втрати важко описати словами..."
Багато хто не приховував сліз.
Похований Валерій Ісаакович Хаїт на Таїровському цвинтарі Одеси, поряд із сином Євгеном, який на жаль, так передчасно пішов із життя рік тому.
Iм'я Валерія Хаїта назавжди вписано в історію міста.
Світла пам'ять видатному одеситу.
&nbsp;
Маргарита Коробіцина





]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/odesa-vdznachila-100-rchchya-vd-dnya-narodzhennya-davida-sptnera-id92888.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92888</guid>
	<title>Одеса відзначила 100-річчя від дня народження Давида Сіпітінера</title>
	<description><![CDATA[21 січня 2025 року виповнилося 100 років від дня народження Давида Йосиповича Сіпітінера - легендарного одесита, видатного музиканта, диригента, педагога, професора, заслуженого артиста України, кавалера ордена «За заслуги», який все своє життя присвятив високому служінню музиці.]]></description>
<pubDate>Tue, 21 Jan 2025 13:38:41 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Напередодні ювілею, в Одеському національному академічному театрі опери та балету, як дар пам'яті Маестро, було дано оперу &laquo;Кармен&raquo;.
Вистава яскрава, цікава, знакова, дуже улюблена глядачами.
Її&nbsp; ретельно підготували колектив театру та&nbsp; учні Давида Йосиповича. А вони завжди - на висоті:
головний хормейстер та диригент театру &ndash; Валерій Регрут, лауреат Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів, кандидат мистецтвознавства, доцент.
За пультом стояв заслужений артист України&nbsp; Ігор Чернецький.&nbsp;&nbsp;
Соло в оркестрі виконала продовжувачка відомої музичної династії, правнучка Маестро - Єлизавета Меньшагіна, концертмейстер групи гобоїв.
Вистава пройшла з великим успіхом.
Слід зазначити, що цього дня у залі зустрілося чимало глядачів, які неодноразово бачили легендарного диригента Сіпітінера за пультом&nbsp; при його житті.
Це був напрочуд теплий і гарний вечір, сповнений ностальгією та світлими спогадами про Давида Йосиповича та його мистецтво. Глядачі в захопленнi викупали всіх виконавців у бурхливих&nbsp; оваціях.
Ювілейна &laquo;Кармен&raquo;, створена колективом театру, стала найкращим подарунком рідному місту та найкращою пам'яттю Маестро.
&nbsp;Маргарита Коробіцина



]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/tanec-dopomaga-zhiti-id92887.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92887</guid>
	<title>Танець допомагає жити</title>
	<description><![CDATA[У театрі «Маски» відбулася прем'єра данс-шоу під назвою «Silya».]]></description>
<pubDate>Sun, 12 Jan 2025 21:39:20 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[На таку виставу давно чекали глядачі. Виснажені роками війни, змучені втратами та загальним лихом, одесити мріяли про щось життєствердне, світло, яскраве і енергійне.
І ось, Айя Перфільєва, Олексій Гілко та Сільветта Атауліна створили виставу, а по суті - музично-танцювальну феєрію.
Можна сказати, що завдяки їм на час вечора театр &laquo;Маски&raquo; перетворюється на мюзик-хол.
Глядач потрапляє до справжнього естрадного театру і дивиться музичну виставу, що складається з яскравих номерів різного жанру.
Сюжетне подання самостійних номерів учасників шоу цікаве та оригінальне. &nbsp;Вистава є зйомками &nbsp;ретро -кіно. А в&nbsp; якостi оператора виступає &laquo;смішний малюк Чарлі&raquo;. Його образ чудово передає мовою пластики режисер та хореограф спектаклю, улюблениця Одеси Айя Перфільєва. Вона і &laquo;знімає&raquo;, і танцює, і майстерно показує рідкісний нині жанр пантоміми.
В результаті зйомок фільму, глядач бачить незвичайне поєднання музики, хореографії, пантоміми, гумору &nbsp;та вокалу. Виходить приголомшлива яскрава гримуча суміш неповторного джазу Олексія Пєтухова та ударних Ігоря Крикунова, запального фламенко Сільветти Атауліної, вибухового степу Анастасії Павлишиної, східного танцю Віолетти Пилипової, &laquo;місячної ходи&raquo; Олексія Гілко (він же Майкл Джексон), запального танцю&nbsp; від учасників школи танцю &laquo;Вмілі ноги&raquo; і досконало неповторного вокалу Анастасії Букіної.
У всіх виконавців чудові костюми. А ще - у виставі чудові світлові ефекти.
Не можна не сказати про виконавиць- дебютантів. Кожна з них у прямому сенсі блиснула на сцені. Це Ірина Астапенко та Ада Домущі. І, вочевидь, ми ще почуємо про них у майбутньому.
Слід зазначити, крім того, що відбувалося на сцені, у фойє театру дуже порадував глядачів молодий акордіоніст Давид Федоренко. Він натхненно виконав улюблені музичні хіти сьогодення. Настрій, з яким глядачі входили до зали &ndash; безумовно його заслуга.
Виходячи із зали багато хто вигукував: &laquo;Супер!&raquo;, &laquo;Це було просто щось космічне!&raquo;, &laquo;Я мало не пустилася в танець!&raquo;, &laquo;Вогняне шоу!&raquo;.
Шоу і справді, вийшло яскравим і незабутнім! Ще й тому, що завершилося привітанням на сцені з Днем Народження самої Сільветти Атауліної, адже шоу &laquo;Сіля&raquo; - це на її честь.
Війна не скасовує свят, не скасовує надію на краще. Анастасія Букіна напрочуд зворушливо виконала пісню &laquo;Повертайся, де б ти не був&raquo;". Для багатьох це те, чим живуть тисячі українських сімей. Будемо жити, чекати та тримати надію.
На радість глядачам, проект &laquo;Silya&raquo; буде продовжено. Чекаємо на 2-ю серію фільму.
Маргарита Коробіцина






]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/rzdvyane-divo-dusha-ditini-v-malyunku-ta-mandrvka-u-kazkovij-svt-id92886.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92886</guid>
	<title>«Різдвяне диво»: душа дитини в малюнку та мандрівка у казковий світ</title>
	<description><![CDATA[Напередодні Новорічних свят Одеський ТЮГ організував святкову виставку малюнків своїх глядачів під назвою «Різдвяне диво».]]></description>
<pubDate>Mon, 30 Dec 2024 11:17:28 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Дитячий малюнок це &ndash; завжди щирі почуття, справжні емоції та мрії. Це &ndash; перенесені на папір пориви юної душі.
Багато років в Одеському ТЮГу існує чудова традиція проведення виставок малюнків своїх глядачів.
Цього ювілейного для театру сезону (95-му) вона стала особливою. З нагоди свого ювілею напередодні Новорічних свят театр прийняв рекордну кількість дитячих робіт &ndash; 271, та провів величезну роботу, щоб порадувати дітлахів.
Учасниками &laquo;Різдвяного дива&raquo; стали не лише одесити, а й мешканці Одеської області та діти-переселенці з різних куточків країни. Серед юних художників представлені учні образотворчих та творчих студій, центрів дитячого розвитку, бібліотек та просто юні глядачі, які люблять театр - учні Одеського ліцею №111, Одеської інтегральної школи &laquo;Мрія&raquo;, школи МАШО, Школи мистецтв №2 ім. Глазунова, Мистецької школи №12, Мистецької школи №16, Дачненської школи мистецтв, Нерубайської школи мистецтв, Центру розвитку &laquo;Sollars&raquo;, дитячої бібліотеки №48, БО Сім&rsquo;я&raquo;, Арт-студії живопису &laquo;Мавпенятко&raquo;, творча студія &laquo;Nov.art.studio&raquo; і самостійні юні художники.
Ці яскраві цікаві роботи були розміщені у фойє театру та стали його святковою прикрасою. У кожній роботі відображено дивовижний світ душі дитини, її старання та внутрішнє світло.
З великою цікавістю відвідувачі театру ходили виставкою і розглядали малюнки кілька тижнів. А 27 і 28 грудня відбулось свято нагородження всiх учасників.
28&nbsp; грудня справжнім сюрпризом стало музичне привітання у вигляді виконання різдвяної коляди, та майстерної гри на барабанах від гостей театру з Дачного: перед виставою &laquo;Попелюшка. Кришталевий черевичок&raquo; в Одеському театрі юного глядача була представлена святкова інтермедія &laquo;Від колядки до веснянки&raquo; за участю хорового колективу &laquo;Перлинки &ndash; намистинки&raquo;, керівник Наталія Леонова, та ансамблю ударних інструментів &laquo;Синкопа&raquo;, керівник Олександр Федорчак КЗ &laquo;Дачненська&nbsp; школа мистецтв Дачненської сільської ради&raquo;.
Потім&nbsp; колектив театру дарував дітлахам перегляд своїх самих&nbsp; яскравих &nbsp;вистав.&nbsp; А також юні художники були нагороджені грамотами та подарунками.
Спонсорами нагородження у ювілейному сезоні виступив Благодійний фонд &laquo;Вартові Півдня&raquo;. 27 грудня на нагородження до театру завітали заступник голови Одеської районної ради, представник Благодійного фонду &laquo;Вартові Півдня&raquo; Аркадій Мкртичян, представник БФ &laquo;Вартові Півдня&raquo; Олексій Калита, і ветеран війни, представник Громадської організації &laquo;Вільні Воїни&raquo; Ілля Пилипенко. БФ &laquo;Вартові Півдня&raquo; допоміг з солодкими подарунками.
Діти з задоволенням приймали подарунки і були щасливі та пишалися собою, батьки з залу &laquo;браво!&raquo;. Свято вдалося. Радості дітлахів не було меж.
Всі хлопці,&nbsp; дівчатка та їхні батьки поринули в атмосферу свята, Різдвяного та Новорічного дива.
Ювілейний святковий захід від ТЮГу став справжньою подорожжю у країну пригод, казок та здійснення дитячих бажань.
На їх обличчях була радість, а в серці &ndash; надія на те, що наступний Новий рік принесе мир, добро та добробут.
&nbsp;Маргарита Коробіцина
фото: Одеський театр юного глядачаЩедрик. Уривок з святкової інтермедії перед виставою "Попелюшка" в Одеському Театрі юного глядача:
https://youtu.be/JqRvzfL76aY


]]></yandex:full-text>
</item>

<item>
	<link>http://odessa-daily.com.ua/news/storya-pro-hlopchika-yakij-ma-vlasnu-feyu-id92885.html?utm_campaign=rss_feed_test_2&amp;utm_source=17&amp;utm_medium=podpis&amp;utm_content=20260609180957</link>
	<guid>http://odessa-daily.com.ua/articles.php?act=redirect&amp;id=92885</guid>
	<title>Історія про хлопчика, який має власну фею</title>
	<description><![CDATA[Одеський ТЮГ представив прем'єрну виставу про одного з найпопулярніших персонажів дитячої літератури ХХ століття.

Пітер Пен – герой казкових повістей шотландського письменника сера Джеймса Метью Баррі зробив крок на сцену.]]></description>
<pubDate>Thu, 19 Dec 2024 12:04:55 +0200</pubDate>
<author>odessa-daily@ukr.net (Odessa-Daily)</author>
	<yandex:full-text><![CDATA[Цей хлопчик завжди залишається юним, він не хоче дорослішати. Він втік з дому і мешкає на острові в компанії зниклих хлопчиків &mdash; тих, що загубилися. Пітер Пен їхній ватажок.
Одного чудового дня, вірніше прекрасної ночі, він зустрічається з дівчинкою Венді, яка дуже любить читати казки. Пітер з'являється у її вікні у супроводі своєї феї - Фєї Дзвінка.
З цієї миті починаються незвичайні пригоди нових друзів.
Найлютіший ворог - Капітан Хук намагається перешкодити дітям, але йому нічого не вдається. Діти зустрічають мудру індіанку на ім'я Тигрова Лілія, розмірковують про свої пригоди, своє життя і, звісно, мріють про зустріч із матусею.
Щоб дізнатися, як Венді потрапляє в компанію хлопчиків, що загубилися, як розвиваються події і що доводиться випробувати друзям, обов'язково потрібно подивитися виставу.
&nbsp;У виставі багато мудрості, "Пітер Пен" - не лише історія дитячого страху дорослішання. Хоча й ми, дорослі, часом боїмося піти зі світу казки. Нова постановка торкається важливих тем, таких, як цінність періоду дитинства та відчуття радості, яка йому притаманна, цінність сім'ї і дружби, віра в те, що кожна дитина на землі, яка чомусь загубилася, обов'язково знайде свою люблячу матусю. І це не повний перелік думок, які пробуджує вистава. Всім, хто її дивиться, стає легко мріяти і вірити в добре, світле, вічне.
Кінець вистави незвичайний. Але треба сказати головне. В результаті, режисер вистави Юлія Петрусевічутє, ведучі актори Олексій Кочетов, Наталія Федорчак та зовсім юні талановиті актори - дебютанти Ольга Шидловська, Катерина Дацюк, Маргарита Фонталіна та Анастасія Марущенко створили гарну історію для сімейного перегляду. Історія з цікавим сюжетом, чудовими костюмами та приємним музичним оформленням, цікавими світловими та звуковими ефектами.
Прем'єра вистави з великим успіхом пройшла у затишній інтерактивній обстановці на малій сцені театру. На радість дітям наступні покази історії про Пітер Пена, що полюбилася, відбудуться вже в новому році 3 січня о 14:00 і 11 січня - теж о 14:00.
Маргарита Коробіцина
Фото: Влад Золін




]]></yandex:full-text>
</item>
</channel>
</rss>
